Отже, Ворог всередині зрештою повним текстом вийшов у світ. Був би вдячним за відгук щодо моєї першої книги, а сам я тим часом теж підіб'ю підсумки своєї роботи. 
Із позитивних моментів мені б хотілося виділити атмосферу нуару. Це відчуття, коли ти борсаєшся невідомо-де, не знаєш за який кінець тягнути і відчуваєш себе лише пішаком в чужій грі - передати цю ключову рису нуарного детективу було для мене важливо, і я вважаю що непогано з нею впорався. Та і загалом сам сюжет я б відніс радше в актив. В міру закручений, але зрозумілий, із певною кількістю поворотів і зачіпками, які до них ведуть - я регулярно проговорював про себе те як розвивалися події, щоб не допустити нестиковок і на момент написання першої глави мав перед собою чіткий маршрут, яким мав пройти Всемогутній, тож текст має бути цілісним. І третя частина, якою я пишаюся - власне мій протагоніст. Ідея Всемогутнього виринула у мене коли я думав - як без криптоніту ослабити Супермена, і вирішив закинути його в детективний нуар, де ніяка сила не допоможе тобі серед океану брехні і підступів. Я хочу вірити, що мені вдалось показати моральну трансформацію протагоніста, не змусивши його змінити свої погляди клацнувши пальцями.
Але, давайте об'єктивно, завжди є і мінуси, і тому їх я теж не оминатиму стороною. І перший із них - тривалість. Я ніоли не умів розтягувати текст, кожне слово мало завжди мати вагу і значимість. Сам читаючи книги, я пропускав цілі блоки, якщо на мою думку, вони не додавали нічого сюжету. Я анти-графоман, який не має змоги просмакувати свій твір візуально та естетично. Є первна причина, чому я такий, але її я розкажу в одному з наступних постів. 
Ну і саме детективне розслідування, давайте будемо чесними, не було складним. Власне, це ще одна риса нуару - справи тит прості, закручені саме за рахунок інтриг і таємниць довкола них. Самі нуарні вбивства ніколи не відрізнялися складністю і плутаниною. Та й, сказати по-правді, обожнюючи детективи, я ніколи не міг вигадати підступний спосіб убивства. Я завжди думав: "Навіщо морочитись із алібі, підкидати докази, якщо головне - не лишити доказів проти себе. Чим більше дій, тим ільше шансів видати себе".
В будь-якому разі, Ворог всередині повністю вийшов у варіанті, який задумувався автором, тобто мною, і в подальших блогах я розповім, як планується розвивати історію детектива Семененка. Повірте, планів дуже багато, тому є сенс почати слідкувати за оновленнями. Гарного всім вечора