Втеча

Отож, для початку я дав драла з місць свого тимчасового заслання. Оскільки відбувалось це після кінця зміни, то тікав я не в комбезі, щедро просякнутому ароматом “Шанель номер п’ять”, і “номер шість”, і взагалі всіма можливими отими номерами… А у своєму рідному одязі. Штани, сорочка, оте от все.

Ага, спідниці я свого часу таки позбувся… Ну, тобто кілту. Змінив її на звичайні штанці. Пам’ятаєте, як там? “Ми зустрілися на танцях, ти була в червоних штанцях”... В мене, правда, не червоні, але кого хвилюють такі нюанси.

Сорочку лишив – мені здалося, що в ній я схожий на Джузеппе Гарібальді. Віва Італія! Геть Папу Міднайта! Свободу Джону Костянтину!

І не кажіть мені, що в оригіналі йшлося про Папу Римського – я в курсі.

Потім я забрав зі схрону, про який не знав ніхто, крім мене… Гм, а пам’ятаєте, серіал такий був? А, ні, там було “Ніхто, крім тебе”. Так от, я забрав зі схрону, про який не знав навіть Вільгельм (той, що не Телль) своє чесно награбоване – та й двинув… На захід.

Чого одразу не на південь, у ту саму Технократію?

Та ж бо південний кордон, на відміну від північного, якраз на замку.

На заході ж були нейтральні території. Нейтральними вони були не просто так – колись тут була війна… Ну, все як водиться: магічний світ, давня війна, наслідки від неї. Ви ж в курсі?

Коротше, території були нейтральними, бо тепер там було повно магічних аномалій, а ще звірики водились… всякі. Якби гру STALKER розробляли в цьому світі – вона була б про ось такі місця.

І ось тудою я вирішив піти, ага.


Так я, врешті-решт, потрапив до Східної Технократії. Тут мене на кордоні таки зловили – сховатись від патрульного дрона не вдалось. Так, дрони тут дійсно є… Віддалено схожі на наші, але переважно – розвідувальні або ударні коптери. Ніяких тобі крил, ніяких FPV, навіть транспортних.

Міг би я їм підказати пару ідей стосовно дронів… Та хто ж мене слухатиме? Я тут навіть не “маленький гвінтік”, а так… різьба від нього, щонайбільше. Ніхто.

Дзен, як бачите, не сидить на місці. А ви?)

Розділ вийшов чималеньким - довелось поділити. Тому ввечері, може, буде ще один.

✍ Запрошую до читання ;)
⚠️ А весь цикл, кому цікаво - ось тут:

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дієз Алго
12.05.2026, 15:34:52

Прикольно. Хіба можна бути байдужою до всякого аномального в аномальних зонах?

Очерет
12.05.2026, 16:05:13

Дієз Алго, Так, в цьому світі аномальних зон вистачає) Далі, можливо, буде трохи більше про них.

Чудові візуали❤️

Очерет
12.05.2026, 13:08:18

Кайла Броді-Тернер, Дякую) ❤️

Інші блоги
Волосся у ширінці ( не зручна ситуація)
— Марат?! Я впізнав голос батька одразу. Чорт. Соломія теж почула. Вона завмерла буквально на секунду, а потім різко спробувала підвестися з колін. — Солю, зачекай… — Там люди! Вона смикнулася ще
Дві частини?
Всім привіт! ⁠♡⁠‿⁠♡ Я тут, значить, хвилююся, що замучила вас історією Сашка та Юлі. Тим часом ви в особистих повідомленнях: «Давайте дві частини!» Насправді, коли я тільки задумувала цю книгу, у мене було
Другий етап підготовки
Ну що, мої любі, зізнаюся чесно: я ледь не зламала собі мозок, поки намагалася вигадати чотири різні сюжети, які відповідали б усім результатам вашого голосування. Але, здається, впоралася! І повірте, це було ще те випробування,
Новинка! Повість "Mon cœur. Хто з нас художник?"
Я повертаюся після довгої паузи, і цього разу — з абсолютно новим для себе форматом. Рада представити вам свою сучасну повість! Уявіть собі: звичайна студентка Софі вибігає з дому лише по корм для своєї улюбленої киці,
Безхатько у моєму ліжку - Знижка
ЗНИЖКА на найгарячішу, найсмішнішу новинку цієї осені!?? БЕЗХАТКО У МОЄМУ ЛІЖКУ На вас чекає: ✨Фіктивний шлюб ✨Владний бос ✨Весела подруга ✨Гарячі сцени ✨Неповторний гумор — А чому ні? Мій останній чоловік
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше