Моя муза — дуже дивна жіночка. Весь день, поки я маю час, вона мовчить. Але варто тільки но зібратися в подорож до Морфея,як вона вривається в голову з криком: «А ДАВАЙ ПРИДУМАЄМО СЮЖЕТ, ЯКИЙ СТАНЕ КУЛЬТОВИМ?!»
І сидиш о третій ранку, з одним заплющеним оком, пишеш в нотатки геніальну ідею.
А зранку - Він подивився на неї, як сир на вареник))Це,як приклад
Геніально. Просто Шекспір плаче в кутку)
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ даю усім ночним ідеям дожити до ранку. Якщо вони мені здається все такими ж гарними, тоді записую ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати