І знову тіндерівське.

Світлана Сергіївна ??

Вік: 30 років (хоча іноді здається, що прожила кілька життів) Місто: Київ (район поблизу школи, щоб швидше добиратися на роботу)

Про себе: Я вчителька молодших класів, і моє життя зазвичай розписане за розкладом: уроки, перерви, батьківські збори. Я люблю свою роботу, люблю запах нових підручників і дитячий сміх. Але в мене є одна... особливість. Іноді я відчуваю, що я не одна у власному тілі.

Я спокійна, терпляча (робота зобов'язує) і дуже відповідальна. Мені подобається затишок, домашній чай і коли все на своїх місцях. Але останнім часом мій світ став занадто складним. Я шукаю того, хто допоможе мені знову відчути себе просто людиною, а не частиною чиєїсь похмурої гри.

Мої ідеальні вихідні:

• Читання класичної літератури в парку.

• Перевірка зошитів під спокійну музику (так, це теж може бути медитацією).

• Тихі прогулянки містом, де я просто розчиняюся в натовпі й почуваюся в безпеці.

Кого я шукаю: Того, хто не злякається моїх «дивних» станів. Мені потрібен чоловік-опора, який зможе вислухати й не назве мене божевільною. Якщо ви добрий, чесний і цінуєте щирість вище за зовнішній блиск — ми можемо спробувати. Було б добре, якби ви були готові захистити мене... іноді навіть від самої себе.

Важливо: Будь ласка, будьте терплячі. Іноді я можу раптово змінити настрій або заговорити про речі, які здадуться вам дивними. Це не я, це — тінь мого минулого. І якщо ви раптом почуєте в моєму голосі чиїсь чужі нотки... просто тримайте мене за руку. Це допомагає мені повернутися.

Хобі:

• Педагогіка та психологія.

• Вишивання (це заспокоює нерви).

• Колекціонування листівок від вдячних учнів.

• Вивчення історії старого Києва (особливо того, про що не пишуть у підручниках).

Мій девіз: «Навіть у найтемніші часи треба вчити дітей писати слово "Світло" з великої літери».

Цікавий факт: Я завжди ношу в сумочці червону ручку і пакунок пластирів. Ніколи не знаєш, кому знадобиться допомога — учню чи випадковому перехожому.

Р.S. Якщо ви шукаєте легких стосунків без зобов'язань — прошу, не турбуйте. Моє життя і так занадто заплутане. Фото зробив мій друг.

Читати книгу тут(клікабельно)