Відповідаючи на коментар під книгою "Сіль кохання", наштовхнулася на думку. Поки Олена роздумує, чи варто їй поспішати робити крок у нове життя, Ігор вже його зробив і не шкодує. Більш того, він підштовхує до цього й Олену.

Здавалося б, чого Олена гальмує? Доля дає їй шанс влаштувати своє життя з чоловіком, який їй цікавий, який задовольняє її у ліжку, якого вона добре знає - майже ідеальний кандидат. Але чогось вона не поспішає прийняти його пропозицію.

Ігор пішов від дружини під впливом емоцій - коли зрозумів, що більше не хоче і не може так жити. Якби він роздумував, то скоріш за все, не наважився б, плив би й далі течією. Зазвичай жінки більш емоційні, і така поведінка більш характерна для них, а не для чоловіків. Але зараз якраз Олена не піддається своїм емоціям і роздумує, вагається, прораховує варіанти, боїться зробити помилку. А може як раз і треба піддатися своїм почуттям? Скільки можна роздумувати? Як правильно вчинити: послухати розум чи серце? 

Як часто ми у житті керуємося логікою і які наслідки цього? Чи приводить це до щастя? І навпаки - коли приймаємо рішення, керуючись емоціями, як часто це приводить до щастя? Що насправді важливіше - розум чи серце? 

Я зазвичай прислухаюся до серця, і ніколи не шкодую про це, навіть, якщо рішення з точки зору логіки не було вірним. Проте, всередині завжди є відчуття, що я зробила саме так, як хотіла, а не тому що так було треба. І це головне. 

• Як ви вважаєте: чи можуть спонтанні рішення під впливом почуттів привести до щастя? Чи навпаки – до нещастя.  
• Чому більше віддають перевагу читачі, яких героїв вони більше люблять: коли вони керуються почуттями чи логікою? Що для читача більш цікавіше? 

Нова глава 23. "Відвертість на відвертість" у книзі "Сіль кохання" вже на сайті.

Зображення клікабельне)