—Праця зігріває напевне.–припустив Марк. Та Аля такий аргумент зовсім не переконав. 
  Марк підняв на нього погляд знизу вгору, і Аль чомусь відчув різку потребу озирнутися навколо. Та щойно той знову відвернувся - Аль повернув свою увагу йому.
  Він не розумів, чому його так тягне до Марка. Що в ньому було такого особливого? З ним було комфортно, але ж це все, правда?  Було в цьому щось неправильне. Аль відчував це під шкірою. Усе ставало занадто складно для нього, і вже давно. Він не хотів нічого ускладнювати. Не міг собі цього дозволити. Знову чути щоденні сварки батьків, плач Біни... Цього разу він не витримає. Аль просто хотів бути нормальним, та, здається, для нього це було неможливо. Чи таки один шанс йому готові були подарувати?