Ось воно — те саме питання, об яке століттями ламають списи мудреці й об яке так часто перечіплюються звичайні люди. Що таке щастя? Кожен будує собі свої повітряні замки: для одного це родина, для іншого — велике кохання. А я вам скажу так: абсолютно неважливо, чи те кохання розділене, чи ви просто спалахнули ним, як суха солома від випадкової іскри. На мою суб’єктивну думку, головне тут — отой шалений спектр емоцій, який відчуваєш саме ти. Якщо ти людина жива, якщо в тобі ще не закам’яніло серце, то яка різниця, чи люблять тебе у відповідь? Сам факт того, що ти здатний на такий політ, уже є перемогою. Знаєте, як на мене, то краще вже згоріти від нерозділеного почуття, ніж прожити вік емоційним мерцем, не відчуваючи взагалі нічого. Але тема не про це...

То ж щастя — воно глибше за зітхання під місяцем...,

Давайте чесно: коли людина може бути щасливою? Я нікого не збираюся переконувати, адже кожен має право на власну самоідентифікацію та бачення світу, але я впевнена — щастя завжди починається з себе. Це гармонія з власним «Я». І якщо цей баланс порушений, якщо всередині тебе перекосило фундамент, то хоч обкладися цілим світом — ніхто й ніколи не зробить тебе щасливим. Бо щастя — це насамперед ти.

Якщо тобі тоскно і самотньо наодинці з собою, то не тіште себе ілюзіями: ні родина, ні друзі, ні омріяна «половинка» ту порожнечу не заповнять. Ми все одно повертаємося до вихідної точки — до себе.

І коли я чую ці вічні нарікання: «Ой, я нещасна, бо немає кохання, немає друзів, роботи чи бабла», — я сприймаю це як звичайнісінькі відмазки. Це просто небажання знайти спільну мову з собою, а ще частіше — боягузливе перекладання відповідальності за власну порожнечу на когось іншого.

А знаєте, що найкумедніше в цій трагікомедії? Все банально просто. Більшість проблем у людини народжується від того, що їй просто нема чим зайнятися. Від оцих нудьгів та без діла в голові виростає цілий сад отруйних думок. Коли ти маєш щось таке, від чого тебе по-справжньому «пре», від чого ти кайфуєш — у тебе не залишається часу на те, щоб копирсатися в проблемах чи стежити за чужим життям у соцмережах. Тобі просто неколи страждати — ти зайнятий творчістю, справою, життям!

Щастя — це те, що нас наповнює і робить картину нашого світу цілісною. А все решта — і сім’я, і кохання — це лише прекрасні аксесуари до вашої особистості. Тож я бажаю кожному знайти своє натхнення, те саме хобі чи захоплення, яке відриває вас від землі. Коли ви матимете це внутрішнє світло, ніщо й ніколи вас не зламає. Бо попри всі шторми, ви будете щасливі самі по собі.

«Не шукай щастя за морем, не проси його в долі, не чекай від людей — воно спить у тобі, поки ти не розбудиш його своєю власною справою». — (Варіація на тему Сковороди)

«Найважча професія — бути людиною, якій не нудно з самою собою».

«Щастя — це не стан, коли у вас усе є, а стан, коли вам нічого не бракує для внутрішнього спокою».