Новий розділ✨

Доброго і мирного усім вечора! Черговий розділ “Нашої отрути” вже на сайті.

– Відверто кажучи, я сподівалася, що ти знайдеш там когось порядного – мецената, колекціонера – й не повернешся. Армандо, щоправда, був іншої думки. Казав мені – молода дівчина, сама у Європі, університетське середовище, свобода, ідеї, мистецтво… молися, аби не привезла якогось худого ідейного хлопця без гроша в кишені!

Ана Лорена тихо засміялася.

– Тож… просто знай: тут, удома, все трохи інакше. Тут жінці легше, коли поруч надійне плече. Особливо зараз.

– А що зараз? Розкажи, тьотю! Я у Європі хіба про наше “економічне диво” чула, а як тут… ну, загалом?

Едельвейс на мить замовкла, ніби зважуючи, чи варто продовжувати. Потім повільно провела пальцем по краю чашки, збираючи крихітну краплю кави, і ледь помітно зітхнула.

– Та нічого такого, серденько… – сказала вона майже недбало. – Просто часи зараз… трохи нервові. Люди стали… обережнішими. І це, повір мені, не найгірша звичка.

Дівчина підперла голову рукою, дивлячись на тітку з відчуттям, що та наче не договорює, і якби не лікер, вона, Ана Лорена, зрозуміла б це краще… 

– Обережнішими? В якому сенсі?

Едельвейс ледь усміхнулася, але усмішка вийшла короткою і якоюсь не зовсім щирою.

– У звичайному. Менше говорять зайвого, менше цікавляться тим, що їх не стосується… – вона знизала плечима. – І це, зрештою, робить життя простішим.

Вона зробила ковток кави.

– Я не хочу, щоб ти через це переймалася. Ти ж не з тих, хто шукає пригод на свою голову, правда?

– Не думаю, – пробурмотіла Ана.

– От і добре, – швидко підхопила тітка. – Бо іноді достатньо просто опинитися не там, де треба. Або… у неправильній компанії. І потім чимало клопоту пояснювати речі, які ніколи не мали до тебе стосунку!

Вона сказала це рівно, без натиску, але пальці, що лежали на столі, ледь помітно напружилися.

– Ти це… про щось конкретне, тьотю?

Едельвейс одразу похитала головою, її світлі підфарбовані кучері захиталися у такт.

– Ні-і, не зовсім... Просто… молодь…така як ти – освічена, зі своєю думкою… завжди сперечається, завжди щось намагається доводити, читає книжки, які потім краще не обговорювати вголос…

Вона ледь підняла брови, ніби це була цілком безневинна дрібниця.

– Я лише хочу сказати: тримайся подалі від усього, що може виглядати… неоднозначно. Ти приїхала будувати життя. От і будуй. Решта – зайве. Хай політикою займаються ті, хто займається, ось що!

Ана повільно кивнула.

– Знаєш, тьотю, яка приказка є у Англії? “Англієць завжди незадоволений як готує його дружина і урядом. Різниця у тому, що він не боїться обурюватися урядом вголос!” – дівчина почула, що її сміх вже звучить трохи хрипкувато – ото тітчин лікер! А такий на смак солодкий і нешкідливий… – Тож запевняю, балачки про політику – то не моє…

Приємного читання!

 

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Белла Ісфрелла
10.05.2026, 14:06:51

❤️❤️❤️

Дана Новак
10.05.2026, 14:25:00

Белла Ісфрелла, Дякую за увагу)

avatar
Кіт Анатолій
09.05.2026, 07:11:17

♥️♥️♥️

Дана Новак
09.05.2026, 09:19:37

Кіт Анатолій, ✨❤️✨

avatar
Ромул Шерідан
08.05.2026, 22:55:24

♥️♥️♥️

Дана Новак
08.05.2026, 23:03:39

Ромул Шерідан, ✨❤️✨

avatar
Олена Ранцева
08.05.2026, 22:44:43

❤️❤️❤️

Дана Новак
08.05.2026, 22:47:19

Олена Ранцева, ✨❤️✨

avatar
Ріна Март
08.05.2026, 22:27:54

❤️❤️❤️

Дана Новак
08.05.2026, 22:37:48

Ріна Март, ✨❤️✨

avatar
Белла Ісфрелла
08.05.2026, 21:43:41

❤️❤️❤️

Дана Новак
08.05.2026, 21:47:30

Белла Ісфрелла, ✨❤️✨

Інші блоги
Візуал до Розділу 19 "Пил потопу"
Пил потопу . . . Під нами, у просторі завбільшки з цілий міський квартал, рухалася машина. Ні, просто «машиною» назвати це рукотворне чудовисько було неможливо. Це був гігантський механічний Левіафан. Тисячі мідних
Ніколи не думала?
Ну раз вже так сталося, то хвалюся) Книга "Заповіт Везунчиків" https://booknet.ua/reader/zapovt-vezunchikv-b447926?c=4923086&p=1 32 місце в "Фантастика" та 16 місце в "Бойова фантастика" А це перша сторінка, перепрошую) "Протистояння
Черниця! Попереду загальна частина
Вона - дівчинка яка маленькою втратила тата. Він - хлопчик, який не мав вибору. Все його життя було у спадок. Ізабелла обрала Віру. Крістіан - не мав вибору. Борги та вороги батька були з ним постійно. Одна таємниця на
❤️знижка на кримінальний еро-роман❤️
Привітики☺️✨️ Мої любі, сьогодні діє знижка на мій гарячий роман В обіймах Анубіса❤️ УРИВОК: ​— О, ні, — вуста затріпотіли, а в горлі зненацька оселилася пустеля — настільки воно пересохло від
Кінець? Авжеж щасливий!
Дорогенькі читачі! Хочу привітати Вас і себе із закінченням «Уламків брехні»! І якщо ви ще не знайомі з історією Кіри та Власа, щиро раджу до прочитання, адже хто я така, щоб не запропонувати вам моє невеличке творіння,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше