Святкую свої 50

Не років! Змилуйтесь - я не настільки старий (весело посміхається, тримаючи келих) (зображення з келихом видалила модерація, то ж просто уявіть що я з келихом, ок? ;) ).

Дякую всім цим 51 (на момент публікації запису) небайдужим людям, що підписані на мене. Ви - просто космос! Багато років життя вам та успіхів у всіх ваших починаннях!

(піднімає вдячно келих у повітря в мовчазному тості)

То ж…

…

(робить невелику паузу і продовжує серйозним тоном тримаючи келих двома руками скупо жестикулюючи)

Користуючись моментом хочу дещо… поділитись планами на майбутнє.

Як показав час, моє попереднє бачення курсу розвитку своєї творчості не врахувувало певні неочевидні для мене, на початку шляху, фактори. Що ж - як то кажуть: “Вік живи - вік учись.” Не знаю, хто сказав. Мабуть, хтось дуже розумний.

Не суть.

…

Дозволю собі припустити, що тим небагатьом, кому реально не байдуже, що я роблю, мабуть, цікаво: а куди все те, що я роблю тут, в результаті приведе?

… (витримує коротку паузу збираючись з думками і продовжує жестикулюючи)

Дивіться: є основний цикл “Двигуни реальності”. Він залишиться, і я маю намір тиснути його далі, що б там не було. Тому що він важливий для глобального наративу. Одного разу настане певний момент, коли я не зможу рухатись далі, не завершивши основну історію Томаса Блеквуда. Тому що його роль набагато важливіша ніж просто “персонаж”. В головній особливості це стосується майбутньої “Квітки”, про яку ми говорили раніше. Хто не в курсі, що це - читайте Хроніки Архітектора - Запис 5.

Так от: зараз я планую довести “Алхімію еволюції” до її логічного завершення. Поки вона не опублікована повністю - “Квітка” не вийде на сцену. Вона всерівно ще не готова: тобто чернетки є, і зараз я працюю над чистовою версією, яка налічуватиме 28 глав, якщо я не вирішу додати ще щось. В тім, ви можете накинути активу під алхімією, і почати читати її в захльост, і попросити мене щоб я пошвидше виклав її всю, і тоді я викладусь на максимум, аби якомога швидше дати вам “Квітку”. Що скажете? Я вважаю це справедливим компромісом.

Так от: в певний момент я не зможу продовжувати історію “Квітки”, поки не буде завершена історія Томаса Блеквуда, тобто те, що зараз зветься основою циклу “Двигуни реальності”. Справа в тому що в один момент, в подальших книгах історія Томаса Блеквуда повинна сколихнутись від глибокої драми, що буде… переломним моментом в його історії, і … не лише ЙОГО історії. (з натяком витримує паузу дивлячись прямо на Вас). Я розкинув натяки на це в самих перших главах “Темних обійм”, хоча поки що нічого конкретного на те, що станеться, окрім того, що уважний читач може дослідити читаючи паралельну сюжетну лінію в “Алхімії еволюції”, та одного єдиного речення, яке говорить Войд, пишучи свої мемуари, яке звучить приблизно так: “Колись давно я був Томасом Блеквудом”...

…

(багатозначно замовкає дивлячись на вас нахиливши голову)

Хто такий Войд ви можете дізнатись поверхнево у тих же перших главах “Темних обійм”. Як сказав один критик “Рівень - Танос, не менше”, але я не радив би бути вам упередженими, і поспішати навішувати ярлики. І… також поверхнево там можна дізнатись про його звязок з Томасом Блеквудом.

(стримано прокашлюється та продовжує)

Щодо іншого то все залишиться таким вектором, як я і планував. Аверсон, імовірно, продовжить свій виступ мультивсесвітом, переосмислюючи концепцію фатальної владної жінки в сторону її сили і безкомпромісності, залишаючи позаду ванільні рожеві фантазії, і задовольняючи тих, хто готовий до її агресивної хтивості і нестандартного погляду на цю… пікантну тему домінування, підкорення, і відносин, що не вписуються в рамки типових “любовних романів”. Також я продовжу старатись зберігати робочу мультимедійну схему: текст, що підсилюється візуалом та музикою. Це означає, що також будуть і новий візуал, і нова музика, яка має на меті підсилити і зробити ваш досвід дослідження мого мультивсесвіту цілісним та… імерсивним.

… (витримує паузу)

Власне ось такий план. Напишіть що думаєте про все це. І дякую вам всім, тим хто все ж наважився зануритись зі мною у ці глибини… занявши місце у моєму батискафі.

(стримано посміхається піднімаючи келих в тості)

Мир. І Чілл.

Хроніки Архітектора: Код Реальності.

Плейлист Спотіфай для занурення у Всесвіт моїх книг.

Мій Інстаграм.