Додано
08.05.26 00:36:34
Ніколи не знаєш звідки вигулькне минуле
“Я пам’ятаю кожен його поцілунок, кожну родимку на його тілі. Все, що він кричав мені в поривах агресії, і кожен його удар.”
Іноді минуле не стукає. Воно просто заходить без дозволу.
Вона довіряла. Вона жила далі. Вона намагалася переконати себе, що це вже позаду.
Але одна мить — і все повертається.
Дзвінки. Розмови. Люди, яким вона вірила.
І раптом — він.
Той, від кого вона колись тікала.
Той, кого неможливо забути.
Той, хто не питає дозволу повернутися.
І тепер питання лише одне:
вона втече знову… чи цього разу вже немає куди?
Нова глава вже тут!

Прохоренко Вікторія
877
відслідковують
Інші блоги
У всьому винен Жорик))))❤️❤️❤️ Вилітаю з автівки й біжу до «бомжа». Тягну за шкірку, підіймаю за плечі, лаюся та несподівано давлюся власними словами – на мене крізь густе золотаве волосся
Можливо ви пам'ятаєте себе, коли починали писати свою першу книгу?? Я така людина... чудово запам'ятовую дати))) Хоча у випадку книги вони написані, але справа не в тому❤️❤️❤️ А в тому, що ще два місяці тому яб не
Любі мої, привітики! ❤️ Я до вас зі знижкою на чуттєву та емоційну історію «Захисник за контрактом»! У цій книзі головна героїня сама пропонує герою шлюб, а він натомість стає її захисником за контрактом.
Вітаю, любі читачки і читачі! В кінці листопада виповнюється 7 років, як я на Букнет. З такої нагоди я готую для вас 7 цікавинок❤️ Але зараз просто хочеться згадати, як воно було 7 років тому, яким тоді був Букнет.
Мрія Чарівна лишала супер-коментар, який розкриває всю суть перших двох розділів "Адикції". Що відбувається? Головна героїня таємно пробралась у кузов вантажівки, намагається притримати величезний букет
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати