Добрий вечір! Ось і з'явився на сайті мій експеримент у жанрі дарк-роману – історичний любовний роман "Наша отрута"! Ось фінальна обкладинка:

Цитата:

– Анінья, сонце моє! Боже, яка ти гарна стала, просто не впізнати! Де й поділося те незграбне худюще дівча, що звідси виїздило? 

– Ну дякую дуже, тітонько, – пхикнула Ана Лорена, підставляючи щоки під щедрі, трохи липкі від спеки поцілунки.

Втім, вона й сама знала, що змінилася, що Європа її відполірувала: біляве волосся, не вигораючи під нещадним бразильським сонцем, набуло холодного золотистого відтінку, шкіра стала ніжнішою, фігура не лише набрала жіночних округлостей, але й набула чіткості та зібраності рухів. 

Та найбільшою гордістю Ани Лорени була червона шкіряна тека, що містила в собі диплом École du Louvre та ще чотири сертифікати зі стажування у різних музеях Європи.

– Стрижка, – з жалем мовила тітка, швидко провівши пальцями по пишному каре, – і… ти що… куриш?... Боже, що б сказала твоя мама!

– Мами нема вже шість років, – тихо нагадала Ана Лорена, – і я навчилася ні в кого не питати дозволу.

– Ох, європейська штучка! – засміялася Едельвейс занадто голосно, як завжди. – Сідай швидше, зараз дощ буде страшний! Сауло, – кинула водієві, – займись багажем!

Коли машина рушила, Ана притулилася скронею до прохолодного скла і дивилась на знайомі-незнайомі вулиці. Все виглядало так само… і водночас інакше. Більше солдатів на вулицях. Більше серйозних облич. 

– Як довго я не була вдома!

І зображення головної героїні:

Запрошую до читання – буде цікаво!  Принаймні, сподіваюся))