Нарешті прийшла та тепла весна, на яку я так чекала. Стіни квартири починають тиснути, коли в голові народжуються нові сюжети, тому я замінила свій стіл на лавочку в парку, на телефон, та майкрософт ворд в телефоні (мої чернетки).

Знаєте це відчуття, коли світ навколо — це лише білий шум. Птахи співають, качки плавають, вітер куйовдить волосся, а я знову десь там всередині своєї історії. У парку на свіжому повітрі, слова пишуться зовсім інакше. Вони стають легшими та живішими.

Сьогодні мій парк — це не просто місце для прогулянки, це джерело нових ідей. Можливо, один з наступних розділів народиться саме тут, під теплим сонцем. Але я не тільки люблю писати, також люблю і читати. Я живу недалеко від парку, тому навіть вирішила поділитись фото свого затишку.

А де Ви шукаєте натхнення для написання чи читання? Маєте свої "Таємні" місця чи надаєте перевагу затишку вдома?