Зів’ялі троянди
Стояли троянди у вазі мовчки,
Вода ще тримала їхні думки.
Та сонце палило — безжально, пекуче,
І світ для них став раптом гарячим і скучим.
Пелюстки схилились, немов від втоми,
Ніби шепочуть: “Ми вже не вдома…”
Двадцять п’ять градусів — і серце стигне,
Краса так тендітно у спеку зникає і гине.
Та навіть зів’ялі — вони ще прекрасні,
Бо пам’ятають дотики щастя ясні.
І в кожній пелюстці, що тихо впала,
Є історія ніжна… що в серці палала.
Ми — як ті троянди у вазі.
Зовні — красиві, зібрані, ніби все під контролем.
Нас фотографують, нами захоплюються, нам кажуть: “які ви сильні”.
А всередині… спека.
Не та, що на вулиці — +25.
А та, що пече зсередини: слова, які не сказали, сльози, які проковтнули, почуття, які не можна показати.
Ми вчимося мовчати.
Ми вчимося триматися.
Ми вчимося не падати — навіть коли вже зів’яли.
Ніхто не бачить, як повільно опускаються наші “пелюстки”.
Як ми втрачаємо сили — не різко, а тихо. День за днем.
І найболючіше —
що ніхто навіть не здогадується,
яка буря у нас всередині.
Ми — автори власних історій.
Але не кожен читає між рядків.
І навіть якщо ми трохи зів’яли —
це не означає, що ми перестали відчувати.
Це означає… що ми віддали занадто багато тепла.
Автори: ми.
Ваша ася рей
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже гарно і ніжно ❤️
Єва Борея, Дякую ☺️❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Вень Чжулун, ❤️❤️❤️ Дякую за ваші сердечка! Дуже приємно, що ці рядки про стан нашої спільної душі відгукуються вам. Обіймаю!
Малюнок дуже гарний. Символічний. Парна кількість троянд - символ суму, одна відмерає, тоді зостанеться непарна - символ свята. Так я в житті. Сильно.
Грудна Жаба, Яке цікаве та глибоке спостереження! Справді, кожна троянда в нашому житті несе свій символ — то суму, то свята. Але цей малюнок і слова не лише про мої думки, а про кожного з нас. Ми всі іноді відчуваємо цю межу, коли віддаємо частинку себе. Дякую, що поділилися таким особистим баченням!
❤️❤️❤️
Зейн Блейк, Дякую за сердечка! Рада, що ці рядки знайшли відгук. Вони про кожного з нас, про тих, хто створює власні світи й ділиться своїм внутрішнім світлом. ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Олеся Тиха, ❤️❤️ Дякую за підтримку! Це тепло, про яке я писала, належить нам усім. Дуже цінно, що ви це відчуваєте разом зі мною
Чудовий вірш ☺️❣️❣️❣️✨
Оксана Павелко, Дякую, Оксано! Рада, що цей вірш відгукнувся. Знаєте, кожна така троянда в тексті — це маленька частинка нашої спільної душі. Писала про те, що відчуваємо ми всі, коли віддаємо тепло своїм історіям. ✨❤️
❤️❤️❤️ як красиво
Ася Рей, Обіймаю ❤️
Чудові троянди знаю як Ти любиш❤️❤️❤️
Віккі Грант, Дякую, сонечко! Ти ж знаєш, кожна троянда гарна по-своєму, навіть коли вона трохи втомлена. Але цей пост не зовсім про мої вподобання, а про всіх нас — про те, як ми, автори, іноді виплескуємо занадто багато внутрішнього тепла в свої історії. Рада, що ти це відчула! ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати