Додано
02.05.26 18:32:28
Серцю не прикажеш...
Кажуть, що все в цьому житті можна прорахувати. Плани, угоди, кар’єру, навіть майбутнє. Можна стати ідеальним, правильним і таким, якого від тебе чекають. Але є одна річ… яка ніколи не грає за правилами.
Це серце.
Воно не питає дозволу, не радиться з розумом, не дивиться на статус, вигоду чи домовленості, укладені роками, воно просто… обирає. І ти стоїш перед вибором.
Залишитись у безпечному світі, де все розкладено по поличках.
Чи зробити крок у невідоме, де є тільки відчуття, погляд і небезпечне "хочу".
Чи зробити крок у невідоме, де є тільки відчуття, погляд і небезпечне "хочу".
Що сильніше: Обов’язок чи бажання, розрахунок чи імпульс, холодний контроль чи вогонь, який неможливо загасити?
І найголовніше питання… Чи можна втекти від того, що вже оселилось всередині?
Чи це лише початок гри, в якій переможе не той, хто сильніший… а той, хто ризикне відчути більше?
Читай далі у Пікова Дама

Хельга Сонячна
137
відслідковують
Інші блоги
Гаряча знижка ? 32% 05.07 "Змушена підкоритись" Він заходить у будинок, наче господар. Всі гості звертають на нього увагу, вітаються, навіть якщо вперше його бачать. Він найвідоміший бізнесмен нашого міста
Ми пройшли довгий шлях. Від розбору гормонального "Автопілота" і токсичних ігор розуму до повного перепрошивання твоєї уваги та емоцій. Ти отримав усі креслення своєї Внутрішньої Інженерії. Але ідеальний корабель
Попередження: між цими двома буде максимум хімії. Вони дратуватимуть одне одного.
Сперечатимуться через дрібниці.
Обмінюватимуться колючими репліками.
І що сильніше намагатимуться триматися подалі, то частіше доля
Іще раз привіт! Сьогодні моя книга Пристрасть червоної троянди потрапила до віджету набирають популярність. Дякую всі за цікавість до історії Кіри та Кирила. Тому я вирішила додати фінальні розділи книги. Також
Дорога з Рівнинного Султанату до Тіарії є лише одна — через Прикордонні Гори. Вузький серпантин, що петляє над прірвою, висічений у скельних масивах. Цей шлях складний навіть для самотнього вершника, а у важкому екіпажі
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ вас умоляю. Нашо такому органу, як серце, приписувати такі функції, до яких воно не має ніякого відношення. Про те, що вони вибирають серцем, кажуть ті, хто з головою посорився, або й не товаришував ніколи. Коли к весняну пору в голову б’є гормонально-медіаторний коктель, і гуманоїда (чи гуманоідиню) тягне на розважально-кохальні пріключенія, то серце там молиться, шоб то все швидше скінчилося. Бо йому пахать в два рази більше потрібно, і розгрібать потім возможні негативні послєдствія того всьього. Але ж воно не виберає. А якби могло, то вискожило з клітки грудної, мов птах, і поскакало від такої голови якнайдалі.
Грудна Жаба, Пишіть мені частіше) ❤️
❤❤❤
Вень Чжулун, ❤️
❣️❣️❣️
Віккі Грант, ❤️
♥️♥️♥️
Лана Сетман, ❤️
❤️✨❤️
Ана Харві, ❤️
Чудова книга, дуже чекаю нових розділів!
Анна Пономар, Дякую ❤️
Мммм зацікавили, жаль що часу ннемає на прочитання поки що бібліотека розривається.. ❤️❤️❤️ сюжет заворожує і манить
Ірина Бібік, Буду дуже рада Вас бачити серед своїх читачів) ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати