Нова глава вже чекає, щоб її почитали☺️)) Сьогодні у нас знайомство з вовками) Моя пантера з іншого світу

​— Заходьте, принцесо, не соромтеся! — почувся насмішкуватий голос із кімнати, до якої я ще навіть не встигла увійти.

​Ми переглянулися з Норданом і переступили поріг. Зала була величезною, проте майже весь її простір займав масивний круглий стіл, завалений мапами. За ним зібралося близько п’ятнадцяти вовків — судячи з дорогих та якісних обладунків, це були генерали та радники. Вони замовкли й здивовано вставилися на нас. Навпроти, на високому дерев’яному троні, сидів король вовків — Ксандер Ллойд. Це був чоловік років сорока з русявим коротким волоссям, мужнім обличчям та карими очима, у яких вигравав насмішкуватий вогник.

Він дивився на мене так, ніби моя поява зовсім його не здивувала. Або ж він просто майстерно приховував емоції.

​— Вітаю, Ваша Величносте! Ми до вас із надзвичайно важливою справою, — я підійшла до столу, заваленого мапами так густо, що не видно було самого дерева.

​Король мовчки вказав на порожній стілець навпроти, запрошуючи сісти.

 

Ксандер Ллойд