Щось пішло не так…

Ще зовсім недавно — у полоні демониці. А тепер — вдома. Що ж там насправді відбувається?..

Те саме ліжко з білими ковдрами. Той самий стіл, за яким він годинами сидів на самоті, вирізаючи візерунки чи фігурки з дерева. Той самий проріз у стіні, який відкриває перед очима горизонт.

Кассіель кинувся вперед майже одразу, забувши про все інше. Він вперся поглядом у простір перед очима, глибоко вдихаючи повітря, просякнуте квітковим ароматом. 

М’які хмари, розлиті навколо, повільно пливуть, розмиваючи обриси неба. Тепле, золоте світло сонця зігріває його обличчя. А сад — такий же живий, наповнений світлом і життям прямо під прорізом, приваблює своїми квітами.

Легкий вітер, який торкнувся його шкіри, змусив затремтіти ангела від щастя, яке наповнило його серце. 

Дім. Його дім!

♥ Всі відповіді тут ♥

Luxuria. Останній гріх

А ось візуалізація, через яку в мене сіпається вже не просто око,

а кожна волосина на голові... 

Виявляється, навіть із детальним англомовним промтом на 2000 знаків, ШІ здатен намалювати десять різновидів курячих дріб'язок замість нормальних, величних, ангельських крил.

Але, на щастя, українську лайку він розуміє значно краще.

Ми вже помирилися :D