Мої мандрівники...❤️

Сьогодні я сиджу з кавою, гортаю Pinterest і ніби просто відпочиваю. Але насправді всередині вже народжується нова історія.

До речі… привітики всім мандрівникам між світами ❤️

Я знову повертаюсь до книги про гріх у смарагдовій шкірі. І так, скоро будуть нові розділи — трохи глибші, трохи темніші.❤️

Але поки я пила каву і просто дозволяла думкам текти мої світлячки знову заговорили. І цього разу вони не шепотіли сюжет, а принесли ідею. Ідею нової історії, не просто фентезі і психологічної драми.

А історії про те, як люди створюють власних монстрів. І як ці монстри поступово починають жити замість них. Про страхи, які ми ховаємо так глибоко, що вони починають дихати самі. Про риси, які ми не визнаємо в собі і тому вони стають сильнішими за нас. Про те, як легко не помітити момент, коли ти вже не людина, яка боїться монстра, а стаєш тим, ким колись лякалася стати.☺️

І ця книга буде називатися: «Монстри, якими ми боїмося стати»❤️

Зараз я хочу показати вам три варіанти обкладинки. І мені дуже цікаво, яка з них відгукнеться саме вам?

1.

2.

3.

Напишіть свій вибір, або просто відчуття. Бо іноді ми обираємо не розумом. А тим, що всередині вже давно прокинулося. ☺️

Вирішила трохи доповнити блог. 

1.

2.

3.