Вітаю, любі!

Запрошую до оновлення!

✨✨✨

Не знаю, скільки працював та розмовляв, але покинув кабінет, коли на дворі була глибока ніч.

Потрібно відпочивати. Подаюся до себе. Коли піднявся на другий поверх, зупинився, адже з вітальні доносився тихий, спокійний голос Віти. Схоже, вона з кимось розмовляє телефоном. Прислухаюся.

— Мам, ти не хвилюйся так. Все добре. Краще, що це трапилося зараз, ніж мало статися потім. — вона тихо зітхає і додає. — І знаєш, ти була права на рахунок Нелі. Це просто я була сліпа. Занадто довіряла, от вони з Юрком і показали мені роги. Але все, що не стається, стається на краще. А з часом переболить...

Дівчина замовкає. Я розумію, що вона говорить з матір’ю, і тепер зрозумів причину її розриву стосунків з Юрком. Їй справді не позаздриш. А от цей Юрко нахабний. Потрібно буде завтра розвідати, хто він, та поговорити з ним. При згадці про цього юнака, відчуваю щось схоже на ревність. Не знаю, що це за відчуття, але я не хочу, аби цей юнак докучав Віті.

Мама для донечки мільйонера...