Луксурія не йде з пустими руками ♥

♥ Тепер її цікавить лише одне — він. ♥

Демониця ледь нахиляє голову, і її усмішка стає гострішою.

— Приємно нарешті познайомитися з тобою ближче, — вона присідає поруч, не відводячи погляду від його очей. — То як тобі… місцевий антураж?

Кассіель мовчить.

— У мене таке відчуття, що я навіть не виходила з безодні, — продовжує демониця. — Так дивно… Його творіння створили власне пекло, смакуючи гріхи. Ти ще пам’ятаєш Едем, Кассіель?

«Той самий, який я зруйнувала всупереч Творцю», — звучить між ними, невимовлене вголос.
 

Перші розділи вже доступні!

Luxuria. Останній гріх