А ви коли-небудь бачили щура розміром з клятий маєток?!

В Оклейні немає місця для слабких, але навіть найсильніші авантюристи іноді змушені просто затамувати подих, спостерігаючи, як змінюється ієрархія цього проклятого світу.

Сьогодні я виклав 18-й розділ "Оклейн: Платиновий з Ронуру", і повірте, назва "Територія монарха" - це не просто пафосна фраза, це попередження для кожного, хто ризикнув спуститися в Глибинні печери підземелля Темного Крона! 

У цьому розділі ми побачимо зворотний бік могутності. Гобі це вам не той маленький хитрий щур, якого можна ігнорувати. Він чортовий центр шторму, монарх, що підкорює собі саму темряву! 

І поки Хорайзен намагається балансувати на тонкій кризі й вести бесіду про те, що він не дочитав якусь-там книгу, навколо нього починається справжнє божевілля. Це той момент, коли маски злітають, а плани розсипаються в попіл під натиском тисяч ікластих тіней!!!

Ось вам шматочок того хаосу, що чекає всередині:

Мисливець уже збирався щось додати, ймовірно, чергову порцію своєї похмурої критики, та раптом печера змінилася. Стіни та висока стеля вмить вкрилися мережею пурпурних тріщин. Вони розповзалися, наче живі коріння, сплітаючись у складні візерунки у формі безлічі корон. Зал наповнився гучним, резонуючим звуком дзвонів, від якого заклало вуха. У той самий момент берег попереду, до якого вони так прагнули дістатися, почав стрімко віддалятися. Озеро розширювалося прямо на їхніх очах, викривляючи простір.

— Це ще що таке?! — вигукнув берсерк, продовжуючи бігти, хоча ціль ставала все недосяжнішою.

Хорайзен, дивлячись на сяючі фіолетові емблеми, припустив:

— Здається… це повноваження Короля.

— Повноваження?! — перепитав Червоний.

— Тепер це територія монарха! — крикнув платиновий у відповідь. — Він позначив її своєю і тепер може змінювати за власним розсудом!

— Як саме змінювати?!

— У книзі, що я читав, про це не писалося!

— А про отруту Короля там теж не писалося?!

— Я ще не дочитав ту книгу!

Якщо ви новачок і тільки забрели на мою сторінку, то ласкаво просимо до пекла. Тут ми не граємо в шляхетних лицарів. (Ну, хіба що чуть-чуть) Ми дивимося, як оріхалковий обладунок вкривається тріщинами, а гордість червоної машини для вбивств тоне у чорній воді!

Якщо цікаво, що буде далі — то вам сюди ❤️

Запрошую до історії "Оклейн: Платиновий з Ронуру", адже події та сюжет обіцяють бути багатогранними: від сміху і жартів до драми та жахів!