Привіт, мої любі читачі! ✨

Сьогоднішня глава у дарк-романі «Забуті під сонцем» вийшла неймовірно емоційною та важкою . Ми нарешті побачили справжнє обличчя не лише ворогів, а й наших героїв. Оксана та Асад пройшли через точку неповернення. Те, що сталося між ними тієї ночі в будинку лікаря Роббі — це не просто пристрасть. Це союз двох поранених душ, які знайшли світло одна в одній серед мороку Ер-Ріяда. ✨

Але подорож до села Омара нагадала нам, у якому жорстокому світі вони перебувають. Асад виявився справжнім чоловіком — він не вимагає від Оксани абайї, він хоче бачити її вільною. Його повага до неї вражає, особливо на фоні того, як вчинив Омар.

Стефанія... дізнатися про дитину після всього того пекла — це і благословення, і новий виклик. Тепер вона не просто жертва, вона — мати, яка боротиметься до останнього подиху.

✨ Тизер наступних подій:

Сцена в селі Омара ще не закінчена. Розлючений натовп уже біля воріт, а батько Омара готує підлу пастку. Асаду доведеться захищати Оксану ціною власного життя. Чи зможе Омар хоч на мить стати людиною і допомогти їм? Чи ненависть села виявиться сильнішою за закон?

Питання до вас, мої дорогі:

1. Як ви гадаєте, чи зможе Асад пробачити Омару, коли побачить його каяття?

2. Чи готова Оксана взяти до рук зброю, щоб врятувати своє кохання?

3. Що ви думаєте про вчинок Асада, який не змусив Оксану одягати абайю? Чи правильно це в таких умовах?

Чекаю на ваші палкі коментарі та зірочки! ⭐ Ваша підтримка дає мені натхнення писати далі цю непросту історію.

Також хочу нагадати, що цей роман бере участь у неймовірному флешмобі від чарівної авторки Ольхи Елдер, яка організувала захопливий літературний флешмоб «Чорні Первоцвіти».

Ця історія ідеально вписується в атмосферу таємниць та сильних емоцій, які об'єднують усіх учасників цього заходу. Обов'язково заглядайте до інших авторів флешмобу — там ви знайдете багато цікавого та незабутнього!.

Завжди ваша, Віккі Грант ✍️