Додано
21.04.26 20:55:55
Самокритика
Знаєте, коли я дивлюся відео з порадами для письменників, часто чую фразу: «Не думайте, що ваш роман геніальний». Мені було б цікаво познайомитися з авторами, які справді так думають про свої творіння. ✍️
Зізнаюся чесно: я часто порівнюю свій роман з іншими прочитаними книжками й так себе критикую, що, слава всім богам, досі не закинула роботу. Часто мені здається, що персонажі «пласкі», конфлікт жахливий, сюжет нецікавий, сцени нудні, а я взагалі не вмію писати й маю негайно все видалити.
Але коли я сідаю за ноутбук і починаю працювати, мене охоплює така ейфорія, що я забуваю про все: про біль чи якісь сумні емоції. Я переношуся в той світ, де живуть мої герої. Я так полюбила їх! ✨
Захотілося поділитися цими думками з вами. ❤️
Аліса Вінзор
88
відслідковують
Інші блоги
Схоже, я застрягла на дуже авторській проблемі: ідей багато, а вибрати одну — не виходить. Хочеться почати щось нове, але жанри тягнуть у різні боки. Ромком? Трилер? Фантастика чи фентезі? А ще є вже написані історії,
Уявіть ситуацію: ваш законний чоловік зраджує вам із вашою ж рідною сестрою, яка тепер чекає від нього дитину. Боляче? Безперечно. Але справжній удар під дих завдає рідна мати, яка без сорому й совісті заявляє: – Розлучайся
- Вітаю, ви вагітна. Молода худенька лікарка гінеколог сидить навпроти мене і перебирає в руках аркуші паперу з моїми аналізами. Новина шокує, бо з хлопцем ми не так давно спимо разом. - Несподівано, - відчуваю, як
Вітаю, любі читачки і читачі! Вчора роман «Вдруге за Вишневського» пішов у передплату і зайняв першу сходинку у списку бестселерів! Дякую вам за увагу до книги, попереду все найцікавіше і найсолодше! Уривок: —
Пропоную вам нову слеш-історію кохання, яка рве шаблони свого світу. Це історія про фамільяра, який ніяк не міг змиритися зі своїм призначенням. Про господаря, який не забув свого втікача навіть через чотири роки. І про
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Я так думаю, що задоволення, яке автор має від написання, перекриває справжні чи уявні вади роману) Мало хто може об'єктивно оцінити свій твір збоку – та й стороння думка залежить від конкретних смаків. Мені інколи смішно читати свої юнацькі твори – але писати їх тоді було цікаво та приємно) Самовдосконалення, звісно, ніхто не скасовував, але важливо також довіряти власним відчуттям, аби не загрузнути в нескінченному редагуванні. Тож удачі вам і наснаги! ✨❤️✨
Аліса Вінзор, Так, передивитися "артефакти" інколи буває вельми цікаво... Всі з чогось починали, і не варто судити суворо перші спроби.
Я реаліст. Жодна моя книга не ідеальна. А ті що вже написані можна було написати краще по іншому. А через певний час я буду думати, що іще краще можна писати. Немає межі для вдосконалення. ❣️❣️❣️
Крісті Ко, Ми змінюємося і наші погляди на писання теж
Моя книга не ідеальна, але краща, ніж те що буває трапляється в книжкових оглядах:)
MargFed, Люблю дивитися огляди на книги коли пишу
Я от Вам скажу... Я переписував свою трилогію як мінімум двічі, а потім почав заново. І зараз, хоч і з деякою натяжкою, але вона мені подобається. Тому, мій рецепт (не геніальності, а хоча б товарного вигляду) - робота над текстом. Мені навіть довелося найняти бета-рідера - коректора для правки текстів. Але з часом навчився застосовувати ШІ для цього.
Щодо фідбеку від роботи: Так, так і ще раз так! Якби мені не подобалося ліпити абзаци до купи, ділити сцени на розділи та перечитувати цю галіматью по кілька разів - я б не став цим займатися.
Так що Ви на вірному шляху! Спільнота Букнет завжди радо Вам допоможе порадою. Ну і познайоме зі справжніми геніями)))
Олексій Горбунов, Рада, що я не одна така, яка все по кілька разів редагує
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати