- Вітаю, ви вагітна.

Молода худенька лікарка гінеколог сидить навпроти мене і перебирає в руках аркуші паперу з моїми аналізами. 

Новина шокує, бо з хлопцем ми не так давно спимо разом. 

- Несподівано, - відчуваю, як світ мій перевертається з ніг на голову. - Ми наче береглися.

Це був звичайний плановий огляд у лікаря. Мене нічого не турбувало, хоча, о боже, я не пам'ятаю, коли востаннє в мене були місячні. Останні місяці були дуже стресові і напружені, і я геть перестала за таким слідкувати. 

- Ну, тут всяке буває, - зиркає на мене лікар, - може презерватив виявився неякісний. У кожного індивідуально. Одні не можуть завагітніти роками, а іншим виходить з першого разу.

Вона посміхається, наче це для мене добра новина. Я звичайно не проти дітей, але не так зненацька. Та й з Ромою ми зустрічаємось лише декілька місяців. 

- А що ж мені тепер робити? - питаю скоріше себе, ніж її. - В мене завал на роботі. Зараз не час для дітей.

- Ситуацію вже не змінити, - хмуриться, бере в руку знімок з узд. - Ви ж не збираєтесь робити аборт?

Вона більше не посміхається, розуміє, що вагітність не запланована і не така вже й бажана. 

- Звичайно ні, тільки ось не знаю, як хлопець відреагує.

Ромка хоч і хороший, але може бути зовсім цьому не радий. Та я сама не в захваті. Ця вагітність зв'язує мені руки. Втрачати роботу мені зараз край не бажано. І за які гроші цю дитину ростити? Я ж взагалі нічого не маю. 

- Ця відповідальність на чоловікові теж лежить, - вона серйозно на мене дивиться. - Тому не звалюйте все лише на себе. Розкажіть йому, не зволікайте. І приходьте ставати на облік. Дванадцять тижнів як-не-як.

- Добре, - розгублено бубню і тут до мене доходить, що вона сказала. - Що? Скільки?

- У вас строк дванадцять тижнів. Дивно, що ви не помітили відсутність місячних. 

- Цього не може бути. Ми з Ромою лише місяць, як займаємось сексом.  

Лікарка ще раз передивляється всі папери і піднімає на мене очі. Її скептичний вираз обличчя підказує, що вона мені не вірить.

- Тоді згадуйте, з ким у вас ще були інтимні стосунки, бо результати обстеження не брешуть.  

Я хаотично перебираю в голові всі можливі відповіді. Як таке можливо? Це точно якась помилка.

- Але в мене нікого не було. Більше пів року.

Я замовкаю, бо нарешті згадую ту єдину фатальну ніч, котрої краще б не було. І по строках сходиться. Приблизно три місяці тому я піддалась чарам Стаса Малиновського, про що швидко пошкодувала. А тепер маю результат. 

Який жах. Тепер мій світ кришиться на дрібненькі шматочки і летить у глибоку прірву. Ох, що ж тепер буде? І як мені тепер з цим жити?

- Я так розумію, ви знаєте, хто батько дитини, - якось неприємно посміхається лікарка.

Вона напевно думає, що я ще та вітряна дівчина. Та мені зараз не до неї. Я маю величезну проблему, котра знаходиться у моєму животі.

- Знаю і йому точно ця дитина не потрібна, як і я сама.

Лікарка більше не посміхається. Напевно розуміє, що ситуація моя, капець, яка складна. 

https://booknet.ua/book/dv-smuzhki-pomilkova-nch-z-bosom-b417813