"Світло моє, люстерко, скажи…" Ретелінг Білосніжки


❣️ «Світло моє, люстерко, скажи…» Або чому Білосніжці краще було б ніколи не прокидатися. Зустрічайте другу книгу циклу!❣️

Вітаю, мої незламні шукачі темних істин! ❤

Ми з вами вже пережили моторошний королівський бал у "Попелі і Кришталі", де дізналися ціну кришталевого черевичка. Але що, як я скажу вам, що це був лише початок вистави? Наша божевільна Фея-вигнанка продовжує писати свій кривавий сценарій, і цього разу вона дісталася до найвідомішої казки про красу та заздрість.

Я з трепетом представляю вам другу частину циклу "(Не) казкові історії" - психологічний дарк-ретелінг "Книга 2: Сніг і Кров"! (картинка клікабельна)

Забудьте все, що ви знали про злу мачуху, яка хотіла бути найвродливішою. У моїй історії дзеркала не говорять про красу, вони витягують найтемніші страхи і повільно зводять з розуму.

Уявіть собі дівчинку, чия шкіра біла як сніг, бо в ній немає жодної краплі людського тепла. Її губи червоні як кров, бо її врода - це хижий паразит, що живиться чужою життєвою силою. Ті, хто поруч із нею, відчувають ейфорію і любов, не помічаючи, як стрімко сивіють і вмирають.

І єдина, хто бачить цього монстра - Друга Королева. Жінка, яка свідомо бере на себе тавро ненависної тиранки. Вона виснажує власну магію, відганяє від пасербиці людей і наказує відвести її в Чорний Ліс не заради вбивства. Вона робить це заради жорсткої ізоляції, щоб врятувати своє королівство від загибелі.

Але хіба казка може обійтися без отруєного яблука та кришталевої труни? Ні. І коли Королева відмовляється грати за правилами, у гру вступає Чорне Дзеркало - "подарунок" від таємничої мандрівниці. Воно починає свій отруйний шепіт, майстерно граючи на втомі та відчаї захисниці...

Чого очікувати від «Снігу і Крові»?

  • Сіра мораль: Лиходійка, якій ви будете щиро співчувати, і невинна жертва, від якої холоне кров.

  • Гноми-вартові: Забудьте про кумедних шахтарів. Це стародавні істоти, чию магію Білосніжка почне жадібно поглинати.

  • Принц-некромант: Той самий "рятівник", чий поцілунок краще було б ніколи не здійснювати.

Ця книга розіб'є вам серце своєю несправедливістю і покаже, що іноді найбільше зло ховається за ідеально білою усмішкою.


«Сніг і Кров» вже чекає на вас! Переходьте за посиланням, додавайте книгу до бібліотек та готуйтеся до безсонної ночі.

І пам'ятайте: якщо хтось пропонує вам ідеально червоне яблуко - краще двічі подумайте, перш ніж його кусати. Чекаю на ваші перші враження в коментарях під книгою! Чи готові ви зазирнути у Чорне Дзеркало? ✨?

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Крісті Ко
18.04.2026, 14:21:26

Цікаво. ❤️❤️❤️

Сандра Мурмайт
18.04.2026, 14:39:11

Крісті Ко, дякуюю ♥️

+ за цікавий погляд на старі сюжети)

Показати 5 відповідей
Сандра Мурмайт
18.04.2026, 14:01:44

Герман Харрінгтон, Ахахах! Шляхи письменницькі несповідимі! Отак воно і буває, пишеш одне, а натхнення раптом як поверне в абсолютно протележну сторону...
Обіцянку з вас випрошувати не буду, звичайно, але дуже прошу хоча б подумати))))
А раптом і на це натхнення зловите

Інші блоги
Тир, три камери та собачий басейн?
Два з половиною роки тому — Артуре, мені потрібен проєкт нового будинку. Ось, я тут накидав вимоги. Усе вже в тебе на пошті… — повідомляю другу, і той відкриває мій лист. — Пристойний список… Артур уважно
Віджет та подяка.
Іще раз привіт! Сьогодні моя книга Пристрасть червоної троянди потрапила до віджету набирають популярність. Дякую всі за цікавість до історії Кіри та Кирила. Тому я вирішила додати фінальні розділи книги. Також
Я до вас з подякою і новиною.
Всім привіт! ❤️ З моменту завершення моєї останньої книги минуло вже 12 днів, і так трапилося, що я не можу так довго відпочивати від книг і цієї платформи. Тому вирішила написати вам допис-подяку та зробити невеличке
Соцмережі
Друзі, я вирішила створити групу в телеграм, де додаватиму візуали до книг і ділитимусь процесом написання книг, думками, жартами і т.д)) Загалом, запрошую вас доєднатися до моїх соцмереж, якщо маєте таке бажання ❤️ ✨️ Інстаграм,
Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше