Додано
17.04.26 22:52:50
А які страхи бувають у вас? - Щоденник страхів
Мені страшно щось не встигнути. Не встигнути дописати книгу, не встигнути зустріти своє кохання та не встигнути прожити це життя. А у вас бувають такі страхи? Які саме страхи зараз супроводжують вас? Що ви з ними робите? Ведете з ними боротьбу чи просто змирилися з тим, що вони присутні у вашому житті?
Зараз мені не страшно бути на самоті з собою. Я зрозуміла одну дуже просту річ, мені страшно втратити себе. Щоразу я повторюю це частіше.
З деякими страхами я змирилася. А ви? З деякими я йду тримаючи їх за руку. Як от страх самотності . Зараз я так полюбила самотність, в ній мені спокійно і я тримаю її за руку.
Іванна Роман
86
відслідковують
Інші блоги
Був такий розумний дядько - Освальд Шпенглер, який десь сто років назад написав книжку: "Присмерк Європи", де він передбачив занепад сучасної західної цивілізації. Погоджуюся з ним. Одна з ознак занепаду
Вітаю!
Сьогодні відзначають День батька. Вітаю усіх чоловіків, які мають звання «тато». Бажаю, щоб ви були для своїх дітей не тільки прикладом, але й чарівниками, найсильнішими суперменами та найдобрішими людьми у
--- Або якась її частина...) Привіт всім! От і продовження мого "слеш" роману Сад для білого птаха. Теодор відтерпів поїздку з Марін Ефост і пішов у залу засідань. А там у нас.... Далі він перейшов у велику
Іноді мені здається, що кожен автор має героя, який залишається з ним назавжди. Не найпопулярнішого. Не найідеальнішого. Просто того самого. Того, про кого згадуєш через роки. Того, чий біль відчував майже як власний. Того,
Коли почалася війна, моїй дитині було десять років, сину 8 і ще одній лише 5.Я досі думаю про те, як швидко війна змушує дітей дорослішати. Які вони були до і якими стали після. А ви помітили це в своїх дітях?
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСтрашно не встигнути написати все, на що є задуми
Страшно за кохану людину - щоб війна і проблеми нинішнього життя взагалі не зруйнували таке світле і ніжне чудо...
Вень Чжулун, Дякую за вашу щирість. Зараз саме це ми навчилися в житті цінувати. І більш за все боятися втратити❤️
Нам не переписати наше минуле,
Й, на жаль, не зазирнути в майбутнє.
Сіра пані в плащі, на ім’я Доля,
Плете свою нитку тихо й підступно.
І помилки, поразки й перемоги,
Що зустрінуть на життєвім шляху,
Іноді сіють у серці тривоги,
Питаючи: чи вірно я все роблю?
Та не страшно зробити крок уперед,
Де кличе до себе нас невідомість,
Страшніше — спинитись десь посеред
І втратити власну свідомість.
Діана Дніпро, ❤️
Ну не знаю... Не стільки страх, скільки розчарування мабуть...
1. Прожити життя у самотності
2. Не зробити за це життя нічого гарного.
Як прийняти це? Як із цим потоваришувати? Да ніяк, не знаю... Воно просто, як мені здається, в один момент полише, залишивши після себе "щось" нове. Чи гарним буде це нове - не знаю. Подивимось)
Років через 10-20 зробіть ще такий пост, поділюся спостереженнями))))
Марк Лис, Обовʼязково зроблю ❤️
Раніше багато чого боялась, а тепер стало байдуже. І страх не керує мною! ))
Крісті Ко, Це дуже сильно !
Ви вклав молодець ❤️
Зараз на мої страхи впливає найбільше криза 20+ років)
Страх нереалізуватись, страх втраченних років і так далі, і тому подібне
І навіть коли пишу книги, виникає страх, що я займаюсь дурнею і просто втрачаю час, а краще б пройшла якісь умовно курси по програмуванню)))))
Раніше теж мала страх самотності, зараз прийняла його як частину себе. Тепер не боюсь, тепер комфортно.
А взагалі цікаву тему ви розпочали. Інколи дуже допомагає почитати про страхи інших, щоб зрозуміти, що у цьому світі ти не один))
Сандра Мурмайт, Мені дуже приємно❤️❤️❤️
Ваші слова викликають в мене сльози на обличчі❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати