А які страхи бувають у вас? - Щоденник страхів

Мені страшно щось не встигнути. Не встигнути дописати книгу, не встигнути зустріти своє кохання та не встигнути прожити це життя. А у вас бувають такі страхи? Які саме страхи зараз супроводжують вас? Що ви з ними робите? Ведете з ними боротьбу чи просто змирилися з тим, що вони присутні у вашому житті? 

Зараз мені не страшно бути на самоті з собою. Я зрозуміла одну дуже просту річ, мені страшно втратити себе. Щоразу я повторюю це частіше. 

З деякими страхами я змирилася. А ви? З деякими я йду тримаючи їх за руку. Як от страх самотності . Зараз я так полюбила самотність, в ній мені спокійно і я тримаю її за руку. 

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Вень Чжулун
18.04.2026, 09:17:10

Страшно не встигнути написати все, на що є задуми
Страшно за кохану людину - щоб війна і проблеми нинішнього життя взагалі не зруйнували таке світле і ніжне чудо...

Іванна Роман
18.04.2026, 16:32:48

Вень Чжулун, Дякую за вашу щирість. Зараз саме це ми навчилися в житті цінувати. І більш за все боятися втратити❤️

avatar
Діана Дніпро
18.04.2026, 00:13:57

Нам не переписати наше минуле,
Й, на жаль, не зазирнути в майбутнє.
Сіра пані в плащі, на ім’я Доля,
Плете свою нитку тихо й підступно.

І помилки, поразки й перемоги,
Що зустрінуть на життєвім шляху,
Іноді сіють у серці тривоги,
Питаючи: чи вірно я все роблю?

Та не страшно зробити крок уперед,
Де кличе до себе нас невідомість,
Страшніше — спинитись десь посеред
І втратити власну свідомість.

Показати 3 відповіді
Іванна Роман
18.04.2026, 16:31:43

Діана Дніпро, ❤️

avatar
Марк Лис
18.04.2026, 09:46:43

Ну не знаю... Не стільки страх, скільки розчарування мабуть...
1. Прожити життя у самотності
2. Не зробити за це життя нічого гарного.

Як прийняти це? Як із цим потоваришувати? Да ніяк, не знаю... Воно просто, як мені здається, в один момент полише, залишивши після себе "щось" нове. Чи гарним буде це нове - не знаю. Подивимось)

Років через 10-20 зробіть ще такий пост, поділюся спостереженнями))))

Іванна Роман
18.04.2026, 16:31:32

Марк Лис, Обовʼязково зроблю ❤️

avatar
Крісті Ко
18.04.2026, 09:47:09

Раніше багато чого боялась, а тепер стало байдуже. І страх не керує мною! ))

Іванна Роман
18.04.2026, 16:30:25

Крісті Ко, Це дуже сильно !
Ви вклав молодець ❤️

avatar
Сандра Мурмайт
17.04.2026, 22:57:37

Зараз на мої страхи впливає найбільше криза 20+ років)
Страх нереалізуватись, страх втраченних років і так далі, і тому подібне
І навіть коли пишу книги, виникає страх, що я займаюсь дурнею і просто втрачаю час, а краще б пройшла якісь умовно курси по програмуванню)))))
Раніше теж мала страх самотності, зараз прийняла його як частину себе. Тепер не боюсь, тепер комфортно.
А взагалі цікаву тему ви розпочали. Інколи дуже допомагає почитати про страхи інших, щоб зрозуміти, що у цьому світі ти не один))

Показати 6 відповідей
Іванна Роман
18.04.2026, 07:04:33

Сандра Мурмайт, Мені дуже приємно❤️❤️❤️
Ваші слова викликають в мене сльози на обличчі❤️

Інші блоги
Присмерк Європи.
Був такий розумний дядько - Освальд Шпенглер, який десь сто років назад написав книжку: "Присмерк Європи", де він передбачив занепад сучасної західної цивілізації. Погоджуюся з ним. Одна з ознак занепаду
Найкращі татка у моїх книгах до Дня батька
Вітаю! Сьогодні відзначають День батька. Вітаю усіх чоловіків, які мають звання «тато». Бажаю, щоб ви були для своїх дітей не тільки прикладом, але й чарівниками, найсильнішими суперменами та найдобрішими людьми у
✤ От вам і імператорська родина! ✤
--- Або якась її частина...) Привіт всім! От і продовження мого "слеш" роману Сад для білого птаха. Теодор відтерпів поїздку з Марін Ефост і пішов у залу засідань. А там у нас.... Далі він перейшов у велику
Той, хто залишився назавжди
Іноді мені здається, що кожен автор має героя, який залишається з ним назавжди. Не найпопулярнішого. Не найідеальнішого. Просто того самого. Того, про кого згадуєш через роки. Того, чий біль відчував майже як власний. Того,
Моїй старшій доньці було десять, сину 8,молодшій 5
Коли почалася війна, моїй дитині було десять років, сину 8 і ще одній лише 5.Я досі думаю про те, як швидко війна змушує дітей дорослішати. Які вони були до і якими стали після. А ви помітили це в своїх дітях?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше