Любі читачі!

Сьогодні знижка на дві мої книги. Запрошую 

Без тебе ніяк 

— Ти ким себе уявив? А? Горський? Перед тобою не та наївна дурненька, яку можна обдурити цими банальними фразами. Встань, — твердим, крижаним голосом кажу я. — Нічого з цього не допоможе. Минуле змінити неможливо. Тому прошу, не лізь у моє нове життя. Відпусти…

Розвертаюся й іду до дверей.

— Міро, — кричить він мені вслід. Зупиняюся, але обличчям до нього не повертаюся. В моїх очах сльози. Мені так боляче… — Я не здамся. Чуєш? Цього разу я не відмовлюся від тебе! Я більше тебе не втрачу. Ти пробачиш мене! Якщо для цього мені доведеться спуститися в пекло — повір, я спущуся.

— Вдалого приземлення, — кажу я й залишаю кімнату.

Продовження тут

^{Колишні. Тренер для моєї доньки} 

^{Вони притягувалися й відштовхувалися, ніби не вміли кохати інакше.}

^{Одна спроба бути разом обернулася брехнею, у якій кожен вважав себе зрадженим.}

^{Вісім років тиші.}

^{Тепер він — олімпійський чемпіон і тренер її доньки.}

^{А вона — мати й дружина, яка зберігає таємницю, здатну зруйнувати все.}

^{Бо майбутня чемпіонка вже знає свого батька.}

^{Просто поки що не по імені.}

^{Продовження тут}