Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті! 

За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels

Джим вже втретє оглянув квартиру. Все було чистим, прибраним без надмірностей. З кухні приємно пахло свіжоприготованою їжею. 

Вівіка прийшла рівно о четвертій. У думках одразу згадалась її фраза про “сексуальну пунктуальність”. Джим всміхнувся, відчинивши двері.

Дівчина була вбрана у стильні джинси і жакет, з-під якого визирала біла майка.

– Маєш класний вигляд.

– Вирішила, що вечірня сукня для твоєї квартири буде надмірною.

Джим пирхнув.

– А ти з порогу принижуєш?

– Хіба це приниження?

Дурна ідея була дивитись фільм з Вівікою. Хоч Джим і не зводив очей з екрану, все одно її присутність діяла на нього гіпнотично, він взагалі не бачив, що відбувається у кінострічці. Лише ловив її подих, усмішки і звертав увагу, коли вона змінює позу чи тягнеться до свого келиха. 

У його голові це мав бути класний кіносеанс: улюблений фільм, разом з небайдужою йому дівчиною, яка теж полюбляє цю стрічку. Вони б разом коментували, а тоді б довго обговорювали мотивацію Роя Вокера та щирість маленької Александрії, вкотре підкреслюючи, що фільм не для всіх, та їх тішить, що вони можуть обговорити це між собою.

Коли екраном побігли фінальні титри, Джим відчув розчарування. Вівіка обіцяла прийти суто подивитись фільм. А йому було мало спілкування, він хотів, щоб вона побула з ним ще. Він опустив очі.

– Щоразу сумую, коли фільм закінчується, – зітхнула вона, допивши вино.

Джим всміхнувся, поглянувши на неї.

– Так…Я теж.

Джим не зводив з неї очей. Вівіка раптом зробила крок, обвивши його шию і поцілувала. Мурахи вкрили шкіру, серце зайшлося в грудях, неначе вони кудись бігли. Дивне відчуття, нагадувало укол адреналіну. Детектив випустив порожній келих, той впав у пухнастий килим майже беззвучно. Він міцно стиснув руки на її талії.

– Вів… – прошепотів він, обірвавши поцілунок.

– Не псуй момент, – бурмотіла вона.

– Добраніч.

– Так. Добраніч, Габбі.

Він хотів поцілувати її у щоку, та вона невчасно повернула голову і їх губи торкнулись, це відчувалось як імпульс, що раптово вдарив вуста. Гаряча хвиля прокотилася тілом. Чергове нестримне відчуття небезпеки сколихнуло їх. Минула секунда. Вони не відводили очей. А тоді просто впилися одне в одного.

У книги є плейлист, тож запрошую до прослуховування)

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘
 

Цикл книг “Aeternum Confrontation” можна читати окремо!

(Обкладинки клікабельні)

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨

❣️Мій інстаграм

❣️Мій фейсбук

❣️Мій пінтерест

❣️Мій тредс 

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️