Нова глава "Живий метал. Прокляття крил"

Вітаю! Нова глава "Живий метал. Прокляття крил"  вже на сайті!

__________________________________

 Я раптом усвідомила, що опинилася посеред безкрайньої темної, як без місячна і зоряна ніч. Тут було так тихо і спокійно, настільки, що моє дихання, і власне серцебиття, здавалися наче гул каменепаду. Я затамувала подих, боялася поворухнутися – здавалося один невірний крок і я провалюся в цю рідку агатову безодню, вона затягне і задушить мене. Я притиснула руки до грудей. Моє серце швидко за тріпотіло. Але тут наче у воду кинули камінь і по темному плесу пішли хвилі, які були з зоряного неба – я могла там бачити цілі сузір’я. І в один момент темрява змінилася на безкрайній космос. Я з запізненням подумала: «йой, а як я без скафандра дихати буду?» Але прекрасно дихала. Та щось під серцем солодко вкололо. Я нервово змахнула хвостом, чим ще більше збурила це чарівне плесо. Та раптом побачила, що до мене плавно наближається висока, темна фігура. І чим ближче вона ставала – тим приємніше в мені все стискалося. А ще я відчула, як темна енергія прокинулася від сну і заворушилася, почала лоскотати серце та душу, як пухнастий котик, наче підлещуючись.

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олена Ранцева
17.04.2026, 10:59:48

❤️❤️❤️

avatar
Соланж Седу
17.04.2026, 10:08:50

Цікаво)

MargFed
17.04.2026, 10:09:39

Соланж Седу, Вельми дякую!

avatar
Ася Кас
17.04.2026, 10:09:24

Вау)) Які гарні візуали))

avatar
Лілія Зелена
17.04.2026, 10:07:24

❤️❤️❤️

Дуже гарний візуал ❤️❤️❤️

MargFed
17.04.2026, 09:58:23

Джул, Щиро дякую!

avatar
Діана Лисенко
17.04.2026, 09:56:51

❤️❤️❤️

Інші блоги
Без права на втому
Бій закінчився — але не робота. Січ вистояла. Та ворог ще живий. Він ховається в лісі, збирає сили, чекає моменту вдарити знову. І поки він дихає — відпочинку не буде. Сотня йде далі. Читайте https://booknet.ua/b
Ця історія починалась дуже тихо.
Ця історія починалась дуже тихо. Перші сцени були спокійними. Все розгорталось природно, неквапливо. Все було новим і здавалося, що тут можна просто жити. Але в цій тиші було щось інше. Ніби зачеплений нерв, який
Зізнання автора...
Сьогодні хочу бути з вами максимально відвертою. Є один стереотип: якщо ти пишеш книги, то мусиш читати їх сотнями. Але... це не про мене. Насправді я не велика фанатка класичного читання. На моїй полиці скоріше знайдеться
Коли правда приходить пізно...
Коли правда приходить занадто пізно… Історія «Там, де любов ламає» входить до завершення. Марʼяна вижила. Марʼяна вистояла. І тепер починається інше. Те, що довго називалося турботою — виявилося
Буктрейлер | Лялька без очей — містичний горор
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше