Зима. Поховане під снігом глухе село. Гнітюча тиша, яку розриває лише один звук — «Скрип хвіртки».

Рада нарешті представити вам свою нову історію, де затишні зимові свята перетворюються на гру на виживання з чимось прадавнім і безликим.

Про що книга?

Троє подруг — Тая, Катя та Юля — вирішили втекти від міської метушні у зимову казку. Але замість відпочинку на природі вони знайшли порожнечу. На перший погляд здається, що в селі немає ні душі, окрім дивної старої сусідки та німого пса, який не лишає за собою слідів.

Чому постійно здається, що з-за засніжених ялин хтось спостерігає? Що це за таємнича сіра постать без обличчя? І головне — чи встигнете ви зачинити хвіртку до того, як неждані гості переступлять поріг?

Всесвіт «Шепоту забутих доріг» розширюється

Для тих, хто вже встиг зануритися у мою попередню книгу, маю особливу новину: «Скрип хвіртки» не є прямим продовженням, проте події розгортаються в тому самому Всесвіті.

Це нова історія з новими героями, але ви впізнаєте цей морозний подих невідомого. Хронологічно події відбуваються вже після фіналу «Шепоту...». Більше того, в одному з розділів на найуважніших читачів чекає особливий сюрприз: ви нарешті дізнаєтеся, як склалася доля героїв попередньої книги. 

Заварюйте теплий чай, розпалюйте піч і готуйтеся слухати страшні історії.

Запрошую всіх до прочитання! Ласкаво просимо в Лиханівку... якщо, звісно, ви не боїтеся замерзнути назавжди.