У неї очі — наче дві зорі,
В яких любові цілий океан.
Вона розрада в нашому дворі,
Мій оберіг від суму та від ран.
Вона не просто друг, вона — душа,
Моя собака, подруга , сестра.
Коли весь світ кудись навкруг поспіша,
Зі мною поруч вірна Мушка моя.
В її теплі — спокійних днів політ,
Вона відчує кожен мій відтінок мрій.
Для неї я — це весь великий світ,
А для мене вона — промінчик золотий.
Ми з нею разом, як міцна скала,
Що не боїться вітру чи дощу.
Яку б дорогу доля не дала —
Я Мушку за лапку ніжно притисну.
Пан Дмитро згадав про каву, пан Лис — про тишу й спокій, тому й собі захотілося зробити внесок у загальне умиротворення. :)
Щось захотілось випить кави
і коньячку додать до неї,
та ну ту каву із Гвінеї —
ще попечу собі трахеї.
Хай краще буде лиш коньяк,
налю собі я знов і знов,
а потім п'яно підіймуся
й піду у світ нести любов.
Я заварю собі смачної міцної кави,
А на столі ручка та папірець лежать!
Не буду я в сумне життя вдаватися,
Треба кольорові рядки написать!
Багато часу я пробув в сутінках душі,
Немов примара блукаючи по світу!
Але трапляється усяке в нашому житті,
Що приносить багато теплого світла!
Напевно багато з нас таке переживали,
Коли розум в темряві відповіді шукав?
Та серед віршів та сатири ми відчували,
Що щастя зовсім не в людях які не там..
Головне те що відчуваєш ти у середині себе,
Та серед своїх думок ти немов велика скеля!
З якої бачиш досвід,того що звем життям,
Немов птахи,літаєм тихо,в синіх небесах!
Дорогі читачі, сьогодні хочу показати вам особливе місце моєї історії — Академію Вищих Елементів. Це не просто навчальний заклад.
Це місце, де магія прокидається, характери загартовуються, а слабкість дуже швидко
Старий Архів Академії ?✨ В Академії Вищих Елементів є місця, про які студенти говорять пошепки.
Одне з них — Старий Архів. На перший погляд це просто давня бібліотека з високими полицями, старими книгами й пилом
Любчики, сьогодні в автора законний вихідний))) Але ж не залишати вас зовсім без пригод нашої парочки❤️ Повернувши ввечері на вулицю Дани, я пригальмував, не доїхавши метрів двадцять до її будинку. Дана стояла біля
Кам'яний Король Дворфів. Спадок Темного Лісу: Колесо Долі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ неї очі — наче дві зорі,
В яких любові цілий океан.
Вона розрада в нашому дворі,
Мій оберіг від суму та від ран.
Вона не просто друг, вона — душа,
Моя собака, подруга , сестра.
Коли весь світ кудись навкруг поспіша,
Зі мною поруч вірна Мушка моя.
В її теплі — спокійних днів політ,
Вона відчує кожен мій відтінок мрій.
Для неї я — це весь великий світ,
А для мене вона — промінчик золотий.
Ми з нею разом, як міцна скала,
Що не боїться вітру чи дощу.
Яку б дорогу доля не дала —
Я Мушку за лапку ніжно притисну.
Ірина Бібік, Нікіс
Рижик
Мурзя ( маленькі котики )
Мама цих котиків :
Аніса
Брат і сестра Аніси :
Пушок
Пушинка
І моя собака мушка
Пан Дмитро згадав про каву, пан Лис — про тишу й спокій, тому й собі захотілося зробити внесок у загальне умиротворення. :)
Щось захотілось випить кави
і коньячку додать до неї,
та ну ту каву із Гвінеї —
ще попечу собі трахеї.
Хай краще буде лиш коньяк,
налю собі я знов і знов,
а потім п'яно підіймуся
й піду у світ нести любов.
Сергій Більцан, ❣ ☄❤ ( ◜‿◝ )✨
❣️✨❣️✨❣️
Лія Лореляйн, Дякую Лія, ❣ ☄❤ ( ◜‿◝ )✨
Гарний вірш!
Зафіксовано 0% агресії у ньому.
*дивлячись на годинник*
Йшла 16 година спокою на Букнеті. Ні срачів, ні сварок))
Ірина Бібік, Та я б не сказав, що вигорів — просто якось "не стелиться" у сумні теми.
А от щодо недосипів — так це ж мої найкращі товариші!
Гарно!
Руслан Баркалов, Дякую, Руслане ❣ ☄❤ ( ◜‿◝ )✨
Дуже гарно написано❤️❤️
Я заварю собі смачної міцної кави,
А на столі ручка та папірець лежать!
Не буду я в сумне життя вдаватися,
Треба кольорові рядки написать!
Багато часу я пробув в сутінках душі,
Немов примара блукаючи по світу!
Але трапляється усяке в нашому житті,
Що приносить багато теплого світла!
Напевно багато з нас таке переживали,
Коли розум в темряві відповіді шукав?
Та серед віршів та сатири ми відчували,
Що щастя зовсім не в людях які не там..
Головне те що відчуваєш ти у середині себе,
Та серед своїх думок ти немов велика скеля!
З якої бачиш досвід,того що звем життям,
Немов птахи,літаєм тихо,в синіх небесах!
Дима Чирков, Дякую, дуже приємно … якщо чесно, мені ніхто ніколи не присвячував вірші, а тут стільки Вас ❣ ☄❤ ( ◜‿◝ )✨
❤️❤️❤️
Крісті Ко, ❣ ☄❤ ( ◜‿◝ )✨
❤️❤️❤️
Natalia Shevchuk, Дякую, ❣ ☄❤ ( ◜‿◝ )✨
Мені сподобалося ніжно та красиво ♥️
Ulyana Summers, Дякую, ❣ ☄❤ ( ◜‿◝ )✨
♥️♥️♥️
Олена Ранцева, ❣ ☄❤ ( ◜‿◝ )✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати