Візуальний експеримент для книги! Оціните?

Усім привіт! З чудовими новинами, я нарешті дописала новий розділ до «Антикризового плану для герцогині»

Цього разу мене потягнуло на експерименти. Я вирішила зробити не просто красивий арт для візуалізації, а спробувати оформити все у стилі ілюстрованої новели, тобто поєднати картинку безпосередньо з текстом. Чесно кажучи, на мої страждання над цим форматом можна було б дивитися вічно  Але раптом комусь буде цікаво оцінити результат моїх стараннь! Тому прикріплюю свої напрацювання нижче: 

Ось цей останній арт, певно що, є однозначно моїм улюбленим. Ох ця атмосфера. А ви що думаєте? Цікаво почути вашу думку з приводу такого формату для візуалу. 
До речі, якщо ви пропустили, я нещодавно писала окремий допис у блозі про деякі нюанси (і весь мій біль) генерування візуалу через ШІ. Там про те, як одне слово може зламати ідеальну картинку. Якщо вам цікава ця тема, запрошую до прочитання та обговорення!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Де вас заставало натхнення?
Сьогодні писала продовження «Крихітко, біжи!» у парку з гойдалками. Вайб просто неймовірний. Єдине «але» - шум стояв такий, що написати вдалося зовсім майже нічого)) не та атмосфера для трилера. Бо ці нескінченні:
Еріка переодяглася ♥️ (зміна обкладинок)
♥️ Новина для тих, хто читає "Обов'язок принцеси" і "Обов'язок королеви". ♥️ Я змінила обкладинки на більш сюжетно точні і атмосферні для історії. Тож все добре, книги на місці. Як вам? ⚡
Герої прощаються)
Вітаю мої любчики❤️ Ось і добігає кінця історія, яка змушувала нас не лише хвилюватися, а й реготати до сліз над пригодами Дани та Андрія! Дякую, що розділяли цей гумор та позитив разом зі мною. Вже опівночі вийде
Привіт тим, хто читає «вербу та олово».
Зізнаюся чесно: я не забула про книгу і не забила на неї. Я просто героїчно вперлася в глухий кут — і тепер милуюся ним зсередини. Не знаю, що мене смикнуло почати одразу дві книги, події яких відбуваються в одному місці
Він мовчав. Вона мовчала.
Він мовчав. Вона мовчала. Зала завмерла в тиші, лише музика. — Я знаю, але я не зміг втриматися. Тебе не було занадто довго, а я… я не можу більше … не можу без тебе. Ні дихати, ні
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше