Оновлення ✨
Дорогі автори та читачі ♥️
Вийшов розділ книги " Блейд"
Цей розділ про навчання брата і сестри і сімейної іділії. Час нашим героям трохи відпочити від суточок❤️
⭐ Уривок ⭐
Перше правило, — його голос звучав чітко навіть крізь шум зливи. — Арбалет не терпить поспіху. Він вимагає точності. І холодної голови. Серце може калатати скільки завгодно — але ти повинна змусити його мовчати.
Він простягнув їй зброю.
— Ти поспішаєш. І це твоя слабкість. Чим спокійнішою станеш — тим смертоноснішим буде твій постріл.
Елін взяла арбалет. Долоні одразу стали слизькими від води.
— Не так, — Дерек став позаду, м’яко, але впевнено виправляючи її руки. — Зброю не тримають — її відчувають. Ліва рука тут… права — тут. І палець не на гачку. Поки що ні.
Його дотик був теплим, контрастним до холодного дощу.
— Ти не тиснеш на спуск. Ти переконуєш його.
Він відійшов, кивнув на мішень у темряві дощу.
— Заряджай.
Метал клацнув. Руки Елін ще тремтіли.
— Друге правило. Дощ — не ворог. Він перевірка. Не витирай обличчя — зіб’єш приціл. Просто дихай. І дивись трохи нижче.
Він скоригував її стійку — ледь помітно, але точно.
— І ще. Це не лук. Ти не додаєш сили. Ти стаєш частиною механізму.
Елін вдихнула. Видихнула.
Затримала подих.
— Стріляй.
Клац!
Болт ударився об край мішені.
— Добре, — коротко кивнув Дерек. — Але ти напружена. А напруга — ворог точності.
Приємного читання ✨
Ваша Коулд ❤️
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️
Маркіза де Бюсі, ❤️
❤️❤️❤️❤️
Вікі Дрейк, ❤️
Вау, ваш візуал мене вбив наповал))) ✨
Анастасія Коулд, ✨✨✨
❣️❣️✨
Ромул Шерідан, ❤️
❤️❤️❤️
Анастасія Коваленко, ❤️
Дуже гарна візуалізація ❤️❤️
Ася Кас, Дякую))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати