Додано
09.04.26 08:42:41
Що для вас найважливіше в історії?
Коли ви читаєте книгу чи окремі розділи, що для вас найважливіше в історії? Що тримає та не може відпустити від книги?
Хімія між героями? Коли від однієї їхньої розмови іскри летять?
Неочікуваний поворот, після якого ти сидиш з відкритим ротом?
Влучна фраза, яку хочеться виписати в цитатник ?
Чи просто відчуття, що автор поруч і теж переживає за своїх героїв?
Чекаю на ваші відповіді у коментарях. Мені дуже важливо почути ваші думки.
Стейсі Мур
448
відслідковують
Інші блоги
Пишіть простіше... Ні цей пост не про техніку мінімалізму. Це роздуми про тренди та напрямки. Для розумних людей очевидно, що у світі йде низхідний тренд. Тренд деградації політиків, народів, мистецтва, культури..
Свою книгу «Заручниця скла: Магія темного кохання» почала викладати майже місяць тому саме в п'ятницю 13-го!)) І вона принесла мені 89 регулярних читачів, завдяки чому я відкрила комерційний кабінет! Пів ночі не спала
Вітаю! Мав за згодою колеги LibertyFox можливість рецензування однієї роботи. На мій власний погляд, відгук читача - це велика підтримка автору! Навіть, якщо в цьому відгуку буде критика, а може, це й повинно бути
Всім привіт! Я тільки починаю публікацію своєї книги тут, на Booknet. Вже завтра вийде новий розділ — історія поступово рухається вперед і відкриває трохи більше про світ і героїв. Буду радий вашим враженням після прочитання
Вітаю!
ฅ^•ﻌ•^ฅ Що ж, як і казала адміністрація, роблю усе нормально! По-перше, хочу повідомити, що Збірка поповнилася новими сатирами. Там є і про "пригоди", є і про жадібність. А є і про заздрість! І
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти"Їм"-читаю усе, хоча деякі жанри, звісно, привернуть увагу. Насамперед. Згоден, важлива мова. Точніше, бодай нормальне оформлення тексту без великої кількості помилок. Цікаві самі герої та події. Зовсім нецікаво без іронії, гумору, рефлексії та співпереживання, проте крайнощі теж не йдуть на користь. Хімія? Між персонажами? Мені здається, що хороший оповідач, а автор ним і є — насамперед створює певний контакт із читачем. Розповідає те, що цікаво мені, хоча писав те, що цікаво йому) Перше бажання читати десь на межі двох-трьох абзаців, але завжди стримую себе та читаю до другої глави. Бодай щось цікаве там дає мені ще один шанс)
тримає лише інтрига недомовок, яку без продовження читач сам не збагне, з відкритим ротом при цьому він сидіти не буде, але мотивацію читати далі отримає. Я сам з відкритим ротом сидів лише від однієї книги - "Піни днів" Бориса Віана - це чорна трагікомедія абсурду.
Можливість поставити себе на місце героя.
Спочатку — мова, щоб текст легко читався, але щойно поріг входження подолано, одразу вмикається потреба в захопливих подіях.
Цікаво, що я іноді помічала: коли в одній і тій самій книжці є дві лінії — захопливий сюжет із неочікуваними поворотами та сильний потяг між героями — моя увага спершу трохи скаче, а потім обирає одну з ліній і починає стежити саме за нею, майже пропускаючи іншу. Чому так? ...
Мені важлива мова. Красива, плавна, тягуча. За нею - сюжет. Якщо цікавий сюжет, то готовий до будь-яких поворотів. А ще логіка того що відбувається. Якщо у мене виникло питання, яке було підняте, але не розкрите, особисто мене це тригерне.
Коли героям віриш)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати