На твір Юлії Манюти Купуючи правду продаю брехню в рамках Марафону взаємного читання Тетяни Гищак.

Правду кажучи, я під глибоким враженням і дуже рада, що натрапила на цей твір ( дякуючи пані Тетяні).

Сюжет Це історія кохання, викладена в листах. Рок співак і жінка, що прагнула знайти своє місце. І обоє намагались зрозуміти не лише одне одного, але й самих себе. Це сучасні листи, в яких жорстока відвертість двох людей, які стали сенсом одне для одного і водночас найбільшим болем. Анна і Джаред пишуть одне одному, знаючи, що ніколи не покажуть цих листів. Це психотерапія. Їх доля - бути спаленими одразу після написання. А ще це можливість наважитися сказати правду хоча б самим собі.

Твір не є легкою розважальною історією. Після нього відчуваєш, що отримав щось - нове знання, нове розуміння. Глибокий емоцій слід.

Автор кілька разів повторює в тексті думку про те, що необхідно розмовляти. Натякаючи, що це причина всіх непорозумінь між головними героями. Але герої досить багато розмовляють одне з одним на будь-які теми.  І іноді вони навіть відверті. Вони є найближчими друзями, які хочуть і не наважуються стати коханцями.

На мою думку, заважає їм насамперед страх. Страх болю. Страх виявитися нецікавим для іншого, негідним. І вони намагаються "задавити" одне одного, підкорити, змусити визнати - я найкращий. Анна симулює зацікавленість різними темами - від фемінізму до захисту природи, але єдина причина цього - здатися непересічною особистістю. Вона настільки невпевнена у собі, що навіть смерть власного батька намагається зробити зброєю. І не можна сказати, що її невпевненість виникла на пустому місці - адже, коли вона намагається переступити цю прірву між ними, навіть абсолютно недвозначно - Джаред спускає це на гальмах.

Сам Джаред легко ведеться на всі хитрощі Анни. Будучи очевидно освідченішим і розумнішим - він дивиться на неї знизу вгору, бо зустрів її в час найбільшого розчарування і невпевненості в собі і дозволив стати своєю опорою, недосяжним ідеалом.  А досі Джареду все йшло в руки легко, бо він нічим не дорожив. І все врешті розчаровувало. І коли Анна перед ним - простягни руку і візьми - він не наважується це зробити. Пояснюючи собі, що не гідний, а насправді просто здоланий страхом.

Вони обоє розчаровуються одне в одному. Тому що б'ють по найболючішому, падають так низько, як тільки можливо.Намагаються врятуватися творчістю чи іншими людьми.І все одно кохають. Вони приречені одне на одного. Незважаючи на обставини, на помилки і травми, їм вдається зробити головне - стати нарешті чесними одне з одним і спробувати почати все заново.

Стиль Читається легко.

Сильні сторони Ну я ніби вже їх і описала. Твір мені сподобався, він вартісний.

Слабкі сторони Не самого твору. А є трошки по граматиці. Думаю, з цим справиться і ворд, таких помилок небагато, читати не заважає.