Звільнення Віти, чиїх рук справа?!

Вітаю!

Запрошую до оновлення!

✨✨✨

— Євгене Семеновичу, кликали?

— Так, Віто Андріївно, присідайте, — холодно відказує шеф і вказує рукою на крісло.

Виконую його вказівку і несміло підіймаю погляд на нього.

— Віто Андріївно, я не ходитиму довкола, а скажу, як є. Ви у нас більше не працюєте і звільнені за статтею.

В мене перехоплює подих. Мало того, що я звільнена, то ще й за статтею.

— За, що? — саме злітає з вуст. — Може, поясните хоч щось?

— Я не зобов’язаний, — відмахується Сірко і наказує: — А тепер залиште, будь ласка, мій кабінет, та офіс за одно.

— Ви не може... — обурююся, піднявшись.

— Перепрошую, Віто Андріївно, це ви не можете мені вказувати. Тому вийдіть, будь ласка.

Чистити тут...

Приємних емоцій!