Мої відгомони

Маска. Маска. Маска... 

Вірш цей залишить у кожного своє,
Я ж залишаю тут лише одне:
Занадто багато масок,
Мені не зрозумілих.
Пішла у свій я світок,
Де навіть злодій щирий…

Я сказала достатньо. Далі не пояснюю, а творю.
І ще одне, зараз я без маски, якщо що: підписка для мене — це симпатія до людини, а не до однієї з її масок. Тож взаємність заради взаємності більше не про мене.
Мої вітання.
Нехай казка живе у серцях кожного з нас!