Відверта розмова віти та Романа!

Вітаю!

Запрошую до нового розділу!

✨✨✨

— Гадаєте, вам все можна? Ви не маєте права...

— А хто мені заборонить? — надто холодно перебиває мене він.

Все, мене здають нерви, і я зриваюся з місця. Я гадала, він нормальний, а він реально неадекватний. Недаремно донька не говорить. Може, саме тому нянька така безвідповідальна, бо інші йти не хочуть.

— Ваш статус не дає вам права знущатися з людей чи втручатися у чужі життя... Чи ви думаєте, що можете купити всіх і все?

Вишневський миттю напружується. Кілька секунд мовчить, а тоді холодно випалює.

— Не робіть поспішних висновків, Віто Андріївно. Якби ж все можна було купити, то я б це зробив давно. Але, як бачите, я розлучений, няньки толкової знайти не можу. На жаль, не все можна купити. Але... Те, що не можна купити, можна досягти іншим шляхом. У житті немає нічого неможливого. А всі заборони... — він знизує плечима і доповнює почате. — Вони в нашій голові.

— Що ви маєте на увазі?

Книга тут...

Приємного читання!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лариса Кущенко
04.04.2026, 22:25:15

Початок інтригує

avatar
Тая Бровська
04.04.2026, 13:55:18

❤️❣️❤️

Інші блоги
Нова книга
Скоро
✨️подяка ❤️подарунок✨️
Доброго вечора, мої хороші❤️ Хочу виразити величезну вдячність вам за бестселер ❤️ За кожне прочитання, кожен коментар, вподобайку, покупку та підтримку. Для мене це справді дуже важливо та цінно❤️ Я безмежно рада,
Попелюшка у алабая в кабінеті)
Вітаю, любі букнетівці!❤️ Я перепрошую, що затримала Алабая))) тепер він вже і у ваших книжечках, тож... запрошую: Цікаво, «новенька» — це я? Якщо так, то я згодна чекати будь-де і скільки завгодно, аби тільки не заходити
Зала Предків
Якщо чесно, я досі не вирішила, що в цій залі тисне сильніше – погляди людей чи кам’яні обличчя вождів над головою. Це місце вирубали просто всередині скелі ще задовго до мого народження. Кажуть, кожна статуя тримає
Я досі не можу повірити, що ми дійшли до фіналу
Ще зовсім недавно Ден тільки починав виводити Іру з рівноваги своїми дурними жартами й поглядами, а тепер ми стоїмо на порозі моменту, після якого для них усе зміниться. І якщо чесно — мені трохи шкода їх відпускати.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше