Відповідь на флешмоб . Тема - лицемірство.

Відповідь на флешмоб, на який мене викликав  LibertyFox .

 Виклик прийняв. 

Вірш автобіографічний, прошу не шукати якісь паралелі з іншими людьми.

 

Вподобайки ставлю щедро, в коментах медочком ллю,

Розсипаюсь в компліментах на відверту маючню.

Ціль моя - підписок більше, вийти в лідери  Букнет,

Не читаю, те що лайкнув , коментар під трафарет.

 

Марафони і флешмоби , блоги клацаю щодня ,

Посміхаюся всім у очі – топ-письменник адже я.

Що не зробиш за баблішко, за «комєрчєскій успєх»,

«Пазітіва» ношу маску –  щоб не стати, як «ред флег» …

 

Ні на чий не стану захист,  не влізаю в жодний «срач»

Бо ж впаде у мене «рейтинг» і відпишеться читач.

Не чекай від мене правди – щоб сказав, я так як є

Хоч й живу в облуді  ницій, зате капає «лаве».

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Невже це вона? Токсична позитивність?

Олексій Горбунов, Мабуть)

avatar
Ірина Бібік
02.04.2026, 14:35:00

Мега круто і щиро вийшло❤️❤️❤️

avatar
LibertyFox
02.04.2026, 14:30:28

Га!
А це було добре! Мені сподобалося)
Гарна сатира вийшла!!!
♥️♥️♥️

Інші блоги
У "Марії..." є нові візуали) Гарні...
Кому подобаються візуали до моєї "Марії...", не минайте книгу, заходьте в гості, щойно виставила нові в останній главі! Отже, історія повертається у минуле: у моїй "Марії..." традиційно є вранішня глава, не забудьте
Загляньте до новиночки
Вітаю, книголюби) Перша частина роману Покарай мене ніжно була завершена на найцікавішому моменті. Але історія Юлі й Омеляна не закінчена. Тому завітайте обовязково до другої частини. П’ять років
Друзі, хочу поділитися не дуже приємною новиною.
На жаль, через технічний збій мені довелося повторно опублікувати книгу «Грішний». Через це вона могла зникнути з ваших бібліотек, і доступ до неї тимчасово обірвався. Мені щиро прикро, що так сталося, особливо для
Віршований флешмоб!
Вітаю! ฅ⁠^⁠•⁠ﻌ⁠•⁠^⁠ฅ Мабуть більшість з Вас знають, хто така Ірина Бібік! Як це зазвичай буває? Хтось помітив іншого автора через книжки!
Трішки одеського гумору до Дня сміху...
— Моя Циля вічно ниє: «Мені носити нема чого, мені носити нема чого!» — Ой, Фімо! Я тебе благаю! Дай їй мішок картоплі, і нехай носить! — Розо Марківно, я чула, що ви таки одружили свого Додика! Ну, і як вам
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше