Про силу пауз і те, що оживає в тиші...

Пам’ятаєте, як у грудні я поставив крапку? Я тоді написав той прощальний блог і був абсолютно впевнений: це все, я йду з платформи і більше не випускатиму книг. Вигорання — підступна річ, воно просто гасить у тобі весь вогонь.

Але знаєте, що сталося далі? Минуло буквально тижні два, і за мною почала буквально «ходити» одна ідея. Я намагався від неї відмахнутися, але вона не відпускала. У голові крутилося лише одне: «Просто почни писати. Хоча б спробуй, а там уже як піде». Паралельно я перечитував ваші коментарі під тим грудневим постом. Ви тоді так щиро радили мені не поспішати, писати тільки тоді, коли є справжнє натхнення, а не бігти стрімголов випускати нову книгу одразу після старої. Ваші слова стали для мене величезною підтримкою.

За цей час я багато чого переосмислив. Я зрозумів, чому зламався тоді — я просто загнав себе. Тому тепер правила гри змінюються: мої книги виходитимуть рідше. Я більше не хочу поспішати.

І ось, поки мене тут не було, я створював щось особливе. Це не просто нова історія, це повний рекап і реворк нашого «Об’єднаного королівства». Я повністю переробив цю книгу! Я змістив фокус, додав купу нових локацій (і тепер вони не розкидані безглуздо по світах, як колись).Знаєте, раніше назва була про один світ, а герої проводили там найменше часу. Тепер усе інакше. Я годинами просиджував над дрібними штучками для антуражу, щоб ви могли буквально відчути атмосферу. Додав реалізму — тепер тут не буде такого, що добро завжди легко перемагає, всі дивом рятуються і все стає на свої місця. Життя складніше, і моя історія тепер теж. З’явилося багато нових героїв. І найголовніше — я додав абсолютно новий вид магії. Скажу по секрету: на його створення мене надихнула одна реальна генетична хвороба. Сподіваюся, коли ви про це прочитаєте, ви вловите цей зв'язок і вам дуже зайде!

Моїм головним завданням було зробити цей реворк таким, щоб навіть ті читачі, які взагалі не читали моїх попередніх книг, відкрили першу сторінку і все зрозуміли.

Коли в середині січня я нарешті сів за ноутбук... мене просто затягнуло. Я писав днями й ночами, з таким диким натхненням, якого давно не відчував. Задумка, яка вперше з'явилася ще у жовтні, пройшла колосальний шлях, пережила стільки змін, і тепер вона готова.

Дякую, що ви є. Дякую, що чекали.

                                  До зустрічі 04.04.

                                                                                                                                       Ваш, OKEJ