Рецензія написана у рамках безстрокового марафону Тетяни Гищак на любовну фантастику "Хто вона насправді" від Оксана Павелко.

Полюбляю я читати різне фентезі та фантастику, тож не змогла пройти повз цієї історії. Вже сама назва каже, що не так все просто на перший погляд, як здається. Що ж, історія побудована на пригодах Марини, яка цілком випадково знаходить прихований під землею зореліт, а далі все цікаво закручується. За міжгалактичними законами вона стає новим власником і з цього моменту з нею відбуваються дивні зміни. Вона знайомиться з різностороннім екіпажем і досить достойно приймає свою нову реальність, де змушена буде покинути Землю назавжди. 

Загалом, історія легко читається та затягує з перших сторінок. Цікавий сюжет, приємні повороти подій, подекуди приправлені легким гумором. Романтична лінія ненав'язлива та досить логічна. Ну важко ж залишитись осторонь і не звернути увагу на харизматичного Мікаса. 

Неочікувана розгадка сутності вкінці порадувала, за що окреме дякую. Загалом, персонажі живі та реальні. Немає відчуття штучності та награності відгладженого образу. Тут тобі і заздрість, і жага влади, і зради напротивагу вірності. Все близько до серця та щиро.

Отож, якщо вам кортить поринути у вир цікавих космічних подій, не пожалкуйте часу і вирушайте в ліс по гриби разом із Мариною ;)

Однозначно рекомендую до прочитання!