мене флешбекнуло в ролки

Вітаю, мої неперевершені ♥

Зараз буде блог-розмова, тому без форматування та прикрас. 

Знаєте, колись я грала на ролках. Прикольна штука. Там я навчилася фотошопити, на любительському рівні, звісно. Навчилася першим навичкам утримувати увагу читача та виокремила свою тягу до написання скла. 

Але у ролок була й інша сторона, не дуже приємна. 

Я частенько почувалася ідіоткою, бо замість моніторингу загальних настроїв та окремо взятий подій. часто випадала в реал. От прихожу ввечері, заходжу в флуд і спілкуюся з тим/тією, з ким завжди, або з новачком. Спілкуюся нормально, і раптом потрапляю в загальний ігнор. Тільки пізніше, коли я вже зварила собі мізки вкруту, знайшла мільйон недоліків у собі, найголовніший з яких нудність і посередність, знаходилася добра душа, яка пояснювала: он той чувак, з яким ти говорила, обгадив всіх і вся, нагрубіянив адмінам і не заблочений лише тому, що не порушив жодного правила. Коротше, всі вирішили, що ти його підтримуєш.

У щось подібне я втрапила сьогодні з цим блогом - https://booknet.ua/blogs/post/427021. Спеціально не посиланням, щоб не популяризувати зайвий раз. 

Декілька днів тому Владислав підписався на мене зі словами, що хоче підтримати. Ну окей, хто забороняє. Завжди приємно, коли комусь заходить і твоя творчість, і ти як особистість, що проявляється крізь блоги. 

Я запланувала прочитати його книгу в рамках огляду букнетівської творчості. 

Все ок? Ага. 

Безсонна ніч через метеозалежність, шалена тахікардія. Заснула о п'ятій ранку, о сьомій зателефонував чоловік з роботи, бо його там вже накрутили: а чого це твоя спить, коли ти працюєш? Буди вже, диви яка нахаба! Жінка повинна вже працювати по дому, а не вилежуватися, лінива вона в тебе. Далі дрімала, але вже не спала. Об одинадцятий встала, зібралася і поїхала здавати аналізи. Скажу тільки, що цього не вдалося, бо на те, що рекламують як "приходиш і здаєш", треба записуватися, а там черга наперед на місяць. В рекламі про це "забули" сказати. 

Сидячи на зупинці перед лікарнею, прочитала той блог і подумала: "О, буде щось сатиричне". Письменники різних епох завжди робили щось подібне, висміюючи реальність. Я сама десь в загашнику маю ідею на сатиру на злобу дня, але без конкретних прообразів для своїх героїв. 

Коротше, написала, що мені подобається ідея, закрила додаток і поїхала додому.

Потім ще довелося йти через балку на ринок, а у мене жорстка анемія. Задишка, тахікардія, слабкість... Плюс безсонна ніч. 

Прийшла додому, вляглася спати, а прокинулася вже в тій самій ситуації, коли стала персоною нон-грата.

І ось тут мене в ті ролки флешбекнуло, причому не в гарному сенсі. 

Я занадто звикла. що Букнет платформа про взаємопідтримку, творчість і антитоксична... В будь-якому випадку буду перевіряти тепер, хто захотів мене підтримати, це виявилося важливим.