Експонати, які занадто схожі на ваших сусідів ☢️
Вітаю, шановне товариство! Перший номер нашого «Шоу» вже стартував, а це означає, що завісу піднято. Попереду на вас чекають захопливі й до болю знайомі картини людської ницості. Хочете зазирнути за лаштунки наступних номерів? Будь ласка.
Експонат №1: Критикеса з Козятина та магія шаблонів
Уявіть собі авторку-критикесу, яка живе на околиці Козятина в оточенні п’яти котів та чотирьох розлучень за плечима. І ось вона вирішує: «Буду письменницею!». Так-так, вам не почулося. Вона реєструється на платформі й починає конвеєрне виробництво ванільно-любовних романів, де мріє про те саме «ідеальне кохання», якого в реальному житті так і не зустріла.
Але стається жахливе: її шаблонні сюжети в рейтингу обходить зухвалий дебют молодого автора в жанрі історичного роману. Що робить наша «майстриня пера»? Замість того, щоб покращувати своїх картонних персонажів, вона починає штучно занижувати рейтинг конкуренту. Мабуть, вважає, якщо облити брудом чужий успіх, її власна «ваніль» стане солодшою.
Експонат №2: Рецензентка-«доброчиниця»
А ось інша постать: авторка-рецензентка, чий страх перед конкуренцією на конкурсі настільки великий, що вона перетворюється на справжнього мисливця за чужими творами. Вона пише хибні, маніпулятивні рецензії, але це лише верхівка айсберга.
Ця «милостива» пані особисто виходить на контакт з авторами-конкурсантами. Прикриваючись маскою душевної доброти, вона наполегливо «рекомендує» змінити фінали їхніх творів на ванільно-рожеві. Мовляв, це для вашого ж блага. Насправді ж — просто намагається розчистити собі шлях до перемоги, позбавляючи твори суперників гостроти та сенсу.
Експонат №3: Сліпе правосуддя та подвійні стандарти
Цю колекцію доповнюють персонажі, від яких залежить порядок — модератори електронних платформ. Ви любите подвійні стандарти? Наше «Шоу» їх обожнює!
Ситуація проста: модератори, керуючись правилами про заборону напівоголених тіл та поз, які асоціюються з інтимом, видаляють зображення. Справедливо? Цілком згоден. Але коли їм приходить скарга на ідентичне порушення в одному з «топових» романів (де дама сидить верхи на джентльмені в позі, що однозначно асоціюється з інтимом), вгадайте, що відбувається? Правильно — ігнорування. Видаляти «своїх» або «успішних» — це, мабуть, не входить до їхніх функцій.
Ну як, я вас заінтригував? Приготуйтеся, бо це лише верхівка того айсберга, який ми будемо розбивати щотижня.
Моя збірка новел «Шоу виродків» присвячена всім шанувальникам українського сетингу, у якому ми звикли вважати себе білими, невинними та пухнастими. Час подивитися в правдиве дзеркало.
Вмощуйтесь зручніше, панове глядачі. Кожен новий номер «Шоу» виходитиме щопонеділка о 10:00. Дайте собі час «перетравити» попередню порцію істини.
А який з експонатів здався вам найбільш знайомим? Пишіть у коментарях, але обережно — дзеркала в нашій залі дуже гострі!
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТак розумію, вам хтось щось погане написав в коментарях? Чи у блозі погану рецензію виклали? І модератори, щось відхилили? На рівному місці такий пост би не з'явився.
Анастасія Коваленко, Ваш відгук зайвий раз доводить те, що автор дійсно виставив не криве дзеркало.
Сумно це якось і надто уїдливо) Бо якщо б буденні обставини життя заважали польоту фантазії, то ніколи б бухгалтер із судимістю
не став всесвітньовідомим письменником – це я про О. Генрі, якщо що) Або скромна незаміжня дівчина з англійської провінції не спромоглася б написати "Буремний перевал") Тож яке кому діло до чужих котів і обставин особистого життя? Щодо вашого №2 – дуже впізнавано, і, насправді, якщо судити з блогу, у якому я бачила вашу із нею суперечку, не зовсім справедливо: бо відгук був вельми толерантний, а змусити будь-кого переписати власний твір, якщо він того не хоче, навряд чи можливо) Удачі! ✨
Dana N, Дякую за такий ерудований коментар! Приклади О. Генрі та Бронте - це якраз найкращий доказ того, що справжня література народжується всупереч, а не завдяки "правильним" обставинам.
Щодо мого "Експонату №2", то тут важливо розділяти реальність і той художній образ, який ця реальність може створити. У межах "Шоу виродків" мене цікавить не особиста суперечка, а саме феномен "толерантної поради" змінити авторський задум. Коли автору м'яко натякають, що його дарк-роман має стати світлішим, це вже спроба підсвідомої цензури, яка в нуарі виглядає як абсурд.
Моє "Шоу" - це дзеркало. Якщо хтось упізнає в ньому знайомі риси чи ситуації, це лише підтверджує точність художнього вимислу. Я не несу відповідальності за те, які асоціації виникають у читачів, адже кожен бачить у тексті те, що йому болить або що йому ближче.
Моє завдання як автора - фіксувати ці явища, а не виносити вироки. Дякую за побажання удачі, вона точно не завадить!
Дуже цікаво. І, напевно, правдиво))
Ромул Шерідан, Мій твір - це художній вимисел і будь-які збіги є випадковими. Я не несу жодної відповідальності за особисте трактування читачів.
Ля, мені вже подобається)))
Олена Ранцева, Дякую за підтримку)
Співчуваю...
Сміливо, але співчуваю!
LibertyFox, Дякую за розуміння мого права на творчу свободу. Кожен автор сам обирає шлях: або йти за шаблонами та чужими очікуваннями, або створювати щось автентичне, навіть якщо це викликає дискусії.
Зрештою, саме час і читацька увага, а не пояснення, визначають цінність твору. Радий, що ми порозумілися в головному. Успіхів!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати