Повернення в Україну мало бути тихим: затишний будиночок у Санжійці, сонячні ранки та розмови з Анжелікою. Але привид СОПу з’явився у вікні серед ночі.

Мирослава нарешті вільна, але поява Варлена з його запізнілими зізнаннями — це випробування. Вона обрала надійність Валентина замість десяти років невизначеності з Варленом.

Як ви вважаєте, чи правильно вчинила Мирослава? Чи була ця жорсткість необхідною, щоб нарешті розірвати коло болю?

Читати тут: https://booknet.ua/book/poza-zonoyu-dosyazhnost-b450851?utm_medium=repost&utm_campaign=450851&utm_term=7622193&utm_content=1&utm_source=native--