Мама для донечки мільйонера — пристрасті вирують..

Вдалого всім початку тижня!

Запрошую до емоційного оновлення!

✨✨✨

Побачивши мене, Юрко реве.

— Віто, тобі гайки. Хай я тільки до тебе доберуся.

— Ага. Гайки і твоєму недоламаному корчі. — Мій погляд наштовхується на м’яч колишнього на балконі у кутку, і я, схопивши його, навіть не дивлячись, зі злістю кидаю його вниз. — Лови. А ще, твої речі за дверима, забирай їх і вимітайся з мого життя назавжди.

Кліпаю і завмираю, бо м’яч ловить не Юрко, а мій нічний візитер. Я в цю ж мить стерпла. Не розумію, що він тут робить. Хоча розумію, і це мене лякає. От зараза. Як же соромно, що ще й він став свідком моїх розбірок з Юрком. Хоча яка тепер різниця, адже Вишневський так просто не прийшов. Напевно, ця істерична керуюча торговим центром таки видалила відео з камер. Мені вмить стає дуже страшно.

Мама для донечки мільйонера

Приємних емоцій!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Яна Тарасевич
30.03.2026, 15:55:38

Читаючи це, виникає в голові справжня картинка того, що відбувається в тексті❤️ Легко сприймається, зрозуміло та цікаво✨️

Інші блоги
Нова книга
Скоро
✨️подяка ❤️подарунок✨️
Доброго вечора, мої хороші❤️ Хочу виразити величезну вдячність вам за бестселер ❤️ За кожне прочитання, кожен коментар, вподобайку, покупку та підтримку. Для мене це справді дуже важливо та цінно❤️ Я безмежно рада,
Попелюшка у алабая в кабінеті)
Вітаю, любі букнетівці!❤️ Я перепрошую, що затримала Алабая))) тепер він вже і у ваших книжечках, тож... запрошую: Цікаво, «новенька» — це я? Якщо так, то я згодна чекати будь-де і скільки завгодно, аби тільки не заходити
Зала Предків
Якщо чесно, я досі не вирішила, що в цій залі тисне сильніше – погляди людей чи кам’яні обличчя вождів над головою. Це місце вирубали просто всередині скелі ще задовго до мого народження. Кажуть, кожна статуя тримає
Я досі не можу повірити, що ми дійшли до фіналу
Ще зовсім недавно Ден тільки починав виводити Іру з рівноваги своїми дурними жартами й поглядами, а тепер ми стоїмо на порозі моменту, після якого для них усе зміниться. І якщо чесно — мені трохи шкода їх відпускати.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше