Попелюшка зустріла принца? І гарна картинка

Ну, те, що вона зустріла хрещену-фею — стопроцентно. Подумаєш, дивна, немолода, з мерзенним характером, принца сумочкою побила, але точно фея))

Хто не знає, це про ось цю книгу Твій вибір, Попелюшка

Як вам така хрещена-фея?

— Це давно було і я більше ніколи…

Подивився винувато він чомусь саме на Аліну і отримав іще один удар сумочкою, на цей раз в бік.

— Тобі не можна хвилюватися, — спробував говорити заспокійливо.

— Ось і не хвилюй мене! Тримайся подалі від Аліни!

— Аліни? — перепитав і заусміхався.

— Вона не для тебе! — припечатала Шепп. — Іди, повештайся по своїх улюблених барах. Там дівчатам якраз потрібно щось таке на деякий час.

— Чому це не для мене? Чудова на вигляд дівчина.

— Ти на вигляд теж чудовий, — зневажливо фиркнула жінка і рішуче ступила до онука. — Скільки ти там найдовше зустрічався з жінкою? Неділі три? З тією самою, з каналом. Яка цікава дівчина… — явно передразнила. — Ніколи таких не зустрічав! А потім, задер хвоста і до тієї з дупою великою. Та ще й під камери. Іди звідси, мені хвилюватися не можна!

— Бабусю, ти себе дивно поводиш, — розгублено заявив чоловік і знову отримав сумкою.

— Геть звідси, чоловік-шльондра! Я вже стільки зусиль витратила, що не дозволю тобі все звести на нівець. Киш!

Трішки далі по коридору відчинилися двері і звідти визирнули дві зацікавлені дівчини.

Чоловік зовсім знітився, пробурмотів про неадекватну реакцію і, здається, старечий маразм. Попрощався з Аліною і пішов собі.

А Шепп проводжала його таким поглядом, наче намагалась діру в спині просвердлити.

— Онук, — видихнула, коли він повернув за ріг.

— Хм? — відізвалася Аліна.

— Середньо невдалий онук, — уточнила тихо, мабуть, щоб ті зацікавлені не розчули. — Все б нічого. Розумний, працьовитий, цілеспрямований. Але поводиться досі, як хлопчисько, у котрого життя вічне. Тримайся від нього подалі, — сказала Аліні серйозно. — Він геть нічого не розуміє ні в жінках, ні в самому собі. Поверхневий, як та блискітка на воді. Тому з нього художника й не вийшло. Не було що вкласти в картини, ось і не зміг.

Вона зітхнула, потрусила сумочкою, сунула її під пахву і махнула рукою.

Пішли, мовляв, поки звідкись іще один онук не виліз.

Вони, судячи з виразу її обличчя, всі зі своїми сюрпризами. Тому й характер в неї не дуже.

Приємного читання))