Друга частина дилогії і не тільки

Перша частина історії під назвою «Нестримна втеча» вже закінчилася, і починається друга. Називається «Неминуча пристрасть».

Тут на нас чекає вимушений шлюб Аліси та Дем'яна, їхнє зближення, багато таємниць, які не розкрилися в першій частині, і багато несподіваних сюжетних поворотів.

Другу частину можна читати окремо, але якщо що, завжди можна повернутися до першої❤️

Дем’ян спустився першим, але в останню мить обернувся і простягнув мені руку.

А я... просто плюнула в неї. Рефлекс спрацював швидше, ніж мозок встиг щось зрозуміти.

Його реакція була миттєвою. Він перехопив мене за плече і різко притягнув до себе, скорочуючи дистанцію до мінімуму.

– Послухай, люба, – прогарчав він мені в обличчя, і його подих на мить торкнувся моїх губ. – Я теж не в захваті від цього шлюбу. Але щоб закопати ворогів, нам доведеться об’єднатися.

– Я не хочу за тебе заміж, – я смикнула плечем, і він нарешті розтиснув пальці.

– Так і я не горю бажанням з тобою одружуватися, – несподівано зізнався Дем’ян, відступаючи. – Це чиста формальність. Давай домовимося: я не лізу у твоє життя, а ти – в моє.

***

– Чудово виглядаєш, дружино, – шепнув він, і від його голосу по шкірі пробіг холодок.

– Я знаю. Сильно не звикай, це шоу тільки на сьогодні.

– Ти ж більше нічого не втнеш? Пістолета у складках сукні немає? – у його очах блиснув вогник.

– І не мрій.

Коли нас запросили до стійки, Дем’ян порівнявся зі мною. Крокуючи килимовою доріжкою під прицілом десятків очей, він схилився до мого вуха:

– Просто скажи «так», і тобі більше не доведеться тікати. Зі мною ти будеш вільнішою, ніж будь-коли.

У його словах була якась дивна переконливість. Якщо це правда... якщо він справді дасть мені ту свободу, про яку я мріяла, то я згодна.

AIrOz_Bq

6I__n3Hd

l5QL3hMy

Солодка заборона

Соня якраз дізналася, що Алекс – теж власник борделю:)

Я смикнула Леру за рукав.

– Хто це? – я вказала поглядом на брюнета.

– Це Алекс, – Лера простежила за моїм жестом. – Чоловік власниці.

– Що? – я ледь встояла на ногах. – Чоловік?!

– Ну так. А що таке? Сподобався?

Я навіть не одразу знайшла потрібні слова, потім все ж таки видавила з себе:

– Просто я його вчора… не самого бачила.

– З «Кішечками» розважався, чи що? – усміхнулася вона. – Це звичайна справа, у них із дружиною вільні стосунки, сплять з ким захочуть.

Дивна ситуація. Я одразу почала згадувати все, що взагалі вчора відбувалося. (...), хоча у нього є дружина. Та якщо вона йому теж зраджувала, значить, це звична річ. Але тепер мені спокою не давало інше.

Чоловік власниці дозволив мені сховатися, а я ще й про допомогу його просила, втекти хотіла! От дурепа, знайшла в кого просити. Знала б, що так буде – краще б із клієнтом залишилася. Він, напевно, вже про все розповів. Боюся навіть уявити, що зі мною буде далі.

Мій телеграм-канал❤️