Додано
28.03.26 11:07:28
Як пишете ви?
Давно виношую думку про написання романів - в містично -фентезійному жанрі, події, яких відбуваються на тих вулицях якими ходимо щодня чи щоночі.
Але розумію,що для написання такого масштабного проекту потрібно експерементувати, тестити ,пробувати, щоб відібрати, що хороше, а що не дуже.
Роль таких тестових площадок в мене виконують малі форми. От наприклад оповідання Офіснік в мене - саме для цього - поексперементувати з текстом, описами та сценами. Набити руку так сказати.
А у вас як? Тренуєтеся на чомусь попередньо? Чи зразу пишете, не марнуюючи час, великий роман?
Герман Харрінгтон
125
відслідковують
Інші блоги
Дорогі друзі. Спішу поділитися новиною: книгу "Спадкоємиця крізь час" завершено. Оскільки вона в передплаті, то я ретельно вичитую можливі одруківки і ближче до вечора натисну хвилюючу кнопку "Завершити".
Поки
Якщо ви любите вайб українських міфів, але в сучасному антуражі - запрошую до ПОЗАСВІТТЯ! Наш час (тільки мирний). Наша Україна. Одне з наших міст. Характерник-двоєдушник, що працює адвокатом. Гонихмарник, котрий ночами
Наша крива байдужості дійшла фіналу. Ця історія змінювалася, герої розвивалися і вони отримали свій щасливий фінал, своє "ЖИЛИ ВОНИ ДОВГО ТА ЩАСЛИВО". Дякую всім хто підримував та вірив у Сашу і Віку! До нових зустр
Маленький шматочок із нового розділу, де герої намагаються відпустити минуле, але чи вдасться це їм? І чи згодні ви з тим, що якщо справді кохаєш, то пробачиш все? Вона моргнула, думаючи, що їй просто привиділось, але
Розділ 6 чекає на вас! Дорогі читачі, емоції в історії загострюються до межі. Віра намагається сховатися від наслідків минулої ночі й переконати себе, що це була лише помилка. Але чи можна обдурити власне тіло, коли
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЄ в мене один задум... який я поки що не потягну. Тому поки пишу інші речі, набиваючи руку.
Але мені подобається, що виходить в процесі)
Я не починаю писати поки не сформується в голові кістяк: тобто локація,основний сюжет,декілька ключових поворотів і кінцівка. Якщо я в загальних рисах це бачу,тоді починаю писати, і решта сюжетних ліній і дрібних поворотів з'являються самі собою)
Емілі Рейн, Підтримую. Це ідеальний як на мене варіант
В мене получається експронтом.. починаю, а далі як виверне… І часто доволі непогано виходить. Як то кажуть: йду за течією думок і фантазій…❤️❤️❤️
Ірина Бібік, База)
В мене, здається, також вийшло написати великий цикл з першої спроби. Хоча... Чим тільки "Леді замку Саммерфелл" не була... Я ще з підліткового віку писав фанфіки різні, сподіваюся, що цю срамоту ніхто не знайде ніколи)
А загалом - так, не марную час. На мій погляд "змарнувати час" у сенсі з книгою, це коли ти пишеш, а тобі ВЗАГАЛІ нічого у книгу вкласти. І ти просто "жили собі там, ну були собі там. Якось вони там щось робили" і тому подібне.
В іншому випадку, якщо є ідея - книга вже гарна, хоч і не шедевр)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати