Додано
27.03.26 19:44:25
Нова глава "Полювання на Місяць"
Вітаю! Нова глава книги "Полювання на Місяць" опублікована.

------------------------------------------------------------
– Ну…скажімо так…я просто так вдало перебудував свій маршрут, що він співпав з маршрутом слідування на базу поточного користувача. Я знав, що там летить онука Магонії це легко пробивається по базі. Я не міг спокійно пролетіти повз і дати тобі розбитися, – відповів Нес, підсвітка крил тривожно замиготіла і змінилася з ніжно лазурної на рожево червону, а очі потемніли. – Розумієшь, я відправлений на Землю з Сіалії під час битви союзників моїх виробників з нижнім народом(демонами). Я був новою модернізованою моделю. Мої попередники ТехВ26, ТехВ27 дійсно пролетіли повз. Бо не мали розширених можливостей, як в мене. Бо були тільки винищувачами. Я винищувач, розвідник, можу збирати цінні зразки в екстремальних умовах і...в мене вбудована функція екстреної евакуації однієї особи. Це додали перед бойовими діями на Землі, на випадок, якщо Медтехи, які займаються евакуацією, будуть виведені ворогом з ладу. Мої розробники ті ще параноїки. Вони прорахували усе…найгірше.
MargFed
280
відслідковують
Інші блоги
Сьогодні о девʼятій ранку на другому томі відкрилася передплата. Пишу про це один раз, щоб далі не повертатися. Спершу те, що не змінилося. Перший том — усі двадцять сім глав, триста девʼяносто одна тисяча символів,
Любі мої! Перші три глави вже на сайті, але мені так хочеться поділитися з вами ще одним маленьким, але дуже важливим фрагментом з сьогоднішнього викладу. Після душного Києва та важкої розмови Уляна нарешті виривається
Всім привіт! Я знову до вас з новими розділами Аварії на дорозі долі, де на вас чекають несподівані повороти й непрості випробування героїв. Сподіваюся, у вас усе добре й ви знаходите час для відпочинку та улюблених книжок.
Холодний край його металевої маски повільно ковзає вздовж моєї шиї, поки він важко вдихає мій запах. Я завмираю від обурення. — Від тебе смердить довбаним грейпфрутом, — повідомляє він із такою серйозністю, наче
Ми перестали підійматися вгору. Тепер просто їхали вперед. На ніс упало щось мокре, і я мимоволі подивилася на землю. Сніг. Хоча це й не дивно. Ми фактично в горах, а тут сніг — звичайне діло. Долоні
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
гарний візуал❤️❤️❤️
♥️♥️♥️
❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
♥️♥️♥️
❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати