Заручниця скла: Магія темного кохання 

Ще кілька глав опублікувала)) Запрошую до читання! Вже скоро кінець історії) Сподіваюся, що вам книга подобається♥️☺️

— Цей тиждень до походу в Храм... він буде найдовшим у моєму житті. — тихо сказав Стефан.

Він нарешті відсторонився, але погляд залишився прикутим до мене. У кімнаті панувала тиша, яку не хотілося порушувати жодним словом, але мій язик, як завжди, жив власним життям.

​— Якщо ти вирішив затягти мене в ліжко, то навіть і не мрій! — випалила я те, що крутилося на думці, суворо насупивши брови. — Я не збираюся поповнювати твою колекцію постільних іграшок.

​Стефан на мить завмер, а потім його обличчя повільно розпливлося в хижій усмішці.

​— Я тобі про це нічого і не казав, — промовив він, і в його очах спалахнули пустотливі вогники. — Отже, ти про це думала?

​— Нічого я не думала! — буркнула я, стрімко відводячи очі вбік. — Просто твоя поведінка за столом і ці ревнощі перед Крістаном... вони самі наштовхнули на таку думку.

​Я справді не хотіла уявляти себе на місці тих краль з величезними «очима», яких він приводив сюди. Ще чого! Я — відьма з роду, якому сотні років, а не чергова розвага на ніч.

​— Ну, тепер і я про це думаю, — він знову підморгнув мені, явно насолоджуючись моїм збентеженням. — Заснути тепер буде важкувато...

​— У тебе що, нервовий тик? — обурилася я, намагаючись приховати, як палахкотять мої щоки. — Перестань це робити, це дратує! Ходімо вже спати, ніч надворі.