Додано
24.03.26 14:49:35
Комуналки й інші реалії минулого...
Друзі, думаю написати невеликий блог про радянський побут — телефони на блокіраторі, комуналки, планову економіку... Це не про “ностальгію”, а про атмосферу часу, у якій жили мої персонажі. Чи є тут ті, кому цікаво зазирнути в той період?

Одеса, Овідіопольська дорога, Аеропорт Центральний (Фото з музею ОГЕТ)
Тетяна Губоній
121
відслідковують
Інші блоги
Всім привіт! Сьгодні хочу подякувати за чудові рекомендації гарним та талановитим аторкам. Щиро дякую вам за рекомендації на книгу Пристрасть червоної троянди та за рекомендації до моєї новинки Ти лише
Я чудово розумію, що книга опинилася там виключно завдяки вашим купленим розділам, зірочкам, коментарям та безсонним ночам. Тому святкувати пропоную разом.
*Уже завтра, 14 червня, я відкриваю знижку на книгу. **Перші дві частини
Вітаю, друзі :) Останнім часом пишу в стіл продовження) Але його ніхто не читає та й поки в цьому немає потреби) Хто знає чим обернеться те, що я відправила рукопис у видавництва)) Навіщо я створюю блог? :)
У мене з'явилася
Привіт, мої любі, хочу повідомити, що завтра я приберу книгу "Просто друг". Тому, якщо ви хотіли її прочитати, зараз саме час.
В попередньому пості я спростувала формулу Екзюпері: «Справжня любов починається там, де нічого не чекають навзаєм». Це стало темою дискусії і я вирішила до неї повернутися, щоб краще озвучити свою позицію. Наводжу
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ, в принципі, не все ще забув про той період) Цікаво побачити погляд зі сторони.
Очерет, Значить, варто писати... чи хоча б спробувати ))
Я навіть дещо пам'ятаю з тих часів )
Morwenna Moon, Дякую, сподіваюся на це
Ніби і цікаво, а ніби й воротить від однієї згадки той "золотий" час, про який зітхають "раніше було краще". Я народилась якраз після розпаду, можна сказати, не застала, та відлуння було яскраве. Вже у більш свідомому віці дізналась більше про життя своєї родини в ті часи, родин друзів - і це тихий жах. Але для книг - це кладязь травм, заборон, інтриг і т.д.
Обов'язково пишіть, читачі точно знайдуться))
Джулєта Матикота, Я теж зовсім не ностальгую за тим часом — радше згадую його як непростий період.
Черги за хлібом — це точно те, чого не хочеться переживати знову. Пишу про це лише як про частину атмосфери, у якій ми всі росли й формувалися.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати