Додано
24.03.26 14:49:35
Комуналки й інші реалії минулого...
Друзі, думаю написати невеликий блог про радянський побут — телефони на блокіраторі, комуналки, планову економіку... Це не про “ностальгію”, а про атмосферу часу, у якій жили мої персонажі. Чи є тут ті, кому цікаво зазирнути в той період?

Одеса, Овідіопольська дорога, Аеропорт Центральний (Фото з музею ОГЕТ)
Тетяна Губоній
137
відслідковують
Інші блоги
«Я з тобою. І ніхто тебе не скривдить!» Вона втекла з Києва від отруйного бізнесу, погроз і фальшивого успіху, щоб просто дихати на повні груди. Вона вчилася жити заново й непомітно для себе закохалася в похмурого,
Всім привіт! Мене звати Oksi Mark(це новий псевдонім, нажаль не можу виправити старий), і я неймовірно щаслива нарешті представити свою творчість на Букнеті. Для мене писати — це спосіб осмислити реальність, розібратися
Між нами сорок років Лише тепло його губ, легке тремтіння в грудях і шалене биття власного серця.Лара навіть усміхнулася прямо під час поцілунку.Юрій відсторонився на кілька сантиметрів і подивився на неї. — Чого
Привітики ☺️ Покажу вам до останнього розділу нашу красуню, Ясмінку. Вона знову для Макарчика гарною хоче бути) "Слабкість Біса. Його наречена" Як думаєте, Макарчику така крихітка сподобається? ☺️ З
Читайте ці книжки і пишіть на них рецензії!!Вони того варті!Коментуйте і підіймайте блог і Елану Чунту!
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ, в принципі, не все ще забув про той період) Цікаво побачити погляд зі сторони.
Очерет, Значить, варто писати... чи хоча б спробувати ))
Я навіть дещо пам'ятаю з тих часів )
Morwenna Moon, Дякую, сподіваюся на це
Ніби і цікаво, а ніби й воротить від однієї згадки той "золотий" час, про який зітхають "раніше було краще". Я народилась якраз після розпаду, можна сказати, не застала, та відлуння було яскраве. Вже у більш свідомому віці дізналась більше про життя своєї родини в ті часи, родин друзів - і це тихий жах. Але для книг - це кладязь травм, заборон, інтриг і т.д.
Обов'язково пишіть, читачі точно знайдуться))
Джулєта Матикота, Я теж зовсім не ностальгую за тим часом — радше згадую його як непростий період.
Черги за хлібом — це точно те, чого не хочеться переживати знову. Пишу про це лише як про частину атмосфери, у якій ми всі росли й формувалися.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати